Справа № 737/794/24
Проваждення № 2/737/296/24
24 вересня 2024 року смт Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого суддіКоренькова А.А.
секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження справу № 737/794/24
за позовомОСОБА_1
до Куликівської селищної ради
третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачаприватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Тимощук Віталій Олександрович
провизнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами
учасники справи та представники:не з'явились
28 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка за життя заповіту не склала. Позивач спадщину після померло матері прийняв. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , який за життя скла заповіт, яким все своє майно заповів позивачу та невістці ОСОБА_4 . Позивач спадщину прийняв, інший спадкоємець за заповітом від прийняття спадщини відмовилась. До спадкового майна, що залишилось після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який був збудований спадкодавцями під час шлюбу. За життя померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оформили право власності на домоволодіння, правовстановлюючі документи на нього не отримали, що стало причиною відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане домоволодіння. Просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлих батьків.
Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 24 вересня 2024 року.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач Куликівська селищна рада надала відзив на позовну заяву, в якому вказує про повне визнання позову, просить справу розглянути за відсутності її представника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Тимощук В.О. надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за результатами підготовчого судового засідання за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши заяви по суті справи, надані сторонами письмові докази, матеріали спадкової справи № 95/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та матеріали спадкової справи № 17/2010 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , які надав приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Тимощук В.О., судом були встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 30 жовтня 1955 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 10).
Відповідно до витягу з погосподарської книги Дрімайлівської сільської ради на 1991-2020 роки, головою домогосподарства по АДРЕСА_1 записаний ОСОБА_3 , а після його смерті - ОСОБА_1 (а.с. 15-21).
Позивач є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Під час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 побудували житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами до складу вказаного домоволодіння входять житловий будинок (А-1,А1-1,а-1, а1-1,а2,а3), сарай (Б-1, Е-1, Ж-1, ж-1, ж1-1), погріб (В, Д), гараж (Г1-1), літня кухня (Г-1) (а.с. 22 - 24).
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не ввели вказаний вище будинок в експлуатацію та не оформили правовстановлюючі документи на нього. Згідно довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» № 664 від 13.08.2024 станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 12).
Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 (а.с. 7)
За життя ОСОБА_5 запровіту не залишила ( а.с. 47).
Згідно довідки Куликівської селищної ради № 270 від 17.06.2024, ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані: чоловік- ОСОБА_3 , син- ОСОБА_1 , невістка- ОСОБА_4 , онука- ОСОБА_6 (а.с.13).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 на праві спільної власності.
Позивач прийняв спадщину після померлої матері, подавши заяву приватному нотаріусу Чернігівського районного нотаріального округу на підставі якої було заведено спадкову справу, але не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 48).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с. 8).
Згідно довідки Куликівської селищної ради ради № 270 від 17.06.2024, ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані: син - ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_4 , онука - ОСОБА_6 (а.с.14).
За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений 06 серпня 2008 року секретарем Дрімайлівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, яким все своє майно заповідав сину ОСОБА_1 та невістці ОСОБА_4 (а.с. 70).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 3/4 частини вищевказаного домоволодіння, що належала ОСОБА_3 на праві спільної власності.
ОСОБА_4 відмовилась від прийняття своєї частки спадкового майна, що відкрилася ОСОБА_3 на користь позивача (а.с. 62).
Позивач спадщину після ОСОБА_3 прийняв, подавши заяву приватному нотаріусу Чернігівського районного нотаріального округу на підставі якої було заведено спадкову справу (а.с.61).
Постановою від 19 серпня 2024 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого документа, що посвідчує право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 33).
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як достовірні.
Згідно зі ст.ст. 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п. 6 вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Тобто, якщо будинок було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.
Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № 19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.
Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Позивач позбавлений можливості оформити своє право на спадщину у нотаріуса у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно та у зв'язку із відсутністю у позивача документів, які підтверджують право власності на вищевказане нерухоме майно за спадкодавцем.
Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких умов, враховуючи, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було побудовано померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 05.08.1992, а саме в 1965 році, проте спадкодавці не отримали правовстановлюючі документи на домоволодіння, позивач спадщину після смерті померлої матері ОСОБА_2 та померлого батька ОСОБА_3 прийняв, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради Чернігівського району, Чернігівської області, про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами задовольнити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок загальною площею 79,0 кв.м., житлова площа 40,5 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерами: житловий будинок (А-1,А1-1,а-1,а1-1,а2,а3), сарай (Б-1,Е-1,Ж-1,ж-1,ж1-1), погріб (В,Д), гараж (Г1-1), літня кухня (Г-1) садиби АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
7. Повний текст рішення складено 24 вересня 2024 року.
Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ