Провадження № 2-а/734/42/24 Справа № 734/3300/24
іменем України
24 вересня 2024 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - Іванюка Т.І.,
при секретарі - Ієвлевій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
у суд із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції звернувся ОСОБА_1 , у якому просить скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.05.2024 серія ЕНА №2104981 винесену за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.05.2024 інспектором 2-го взводу 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Мартиненком Олегом Миколайовичем відносно нього винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2104981. Згідно даної постанови Позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) за порушення пп. «а» п. 2.1 ПДР і на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3 400 грн. Як зазначено в постанові 09.05.2024 о 11:11 год. с. Кіпті, дорога М01, 97 км. Водій керував транспортним засобом ВАЗ н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким ТЗ, чим порушив пп. «а» п. 2.1 ПДР (керування ТЗ особою, яка не має права керувати таким ТЗ) та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Позивач вважає, що дана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню виходячи з наступного. Дійсно, 09.05.2024 о 11:11 год. на а/д М01 (97 км.) с. Кіпті Позивач, під час виконання обов'язків пов'язаних з проходженням військової служби, керував транспортним засобом ВАЗ н.з. НОМЕР_1 . На стаціонарному посту поліції останній був зупинений для перевірки документів. Поліцейському було надано посвідчення водія серії НОМЕР_2 . В подальшому працівник поліції повідомив, що надане посвідчення водія не значиться у службовій базі даних та є підробленим документом. Пояснення водія з приводу автентичності вказаного документа не були взяті до уваги та на місце події було викликано СОГ відділення поліції №1 (смт. Козелець) Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області. По прибуттю СОГ вилучила посвідчення водія, а інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 виніс відносно водія оскаржувану Постанову.
10.05.2024, в рамках проведення перевірки, від РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області надійшла довідка №31/25/13-514, згідно якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 24.02.1999 року в ТСЦ 7441 РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Згідно довідки ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 24.05.2024 за результатами перевірки інформація поліцейського щодо підробки водійського посвідчення серії НОМЕР_2 не знайшла свого підтвердження у зв'язку з чим матеріали списано до справи та здано до архіву. Однак, даний факт не був узятий до уваги УПП в Чернігівській області і постанову від 09.05.2024 серії ЕНА №2104981 було направлено до Козелецького ВДВС для її примусового виконання. 16.07.2024, головним державним виконавцем Неоменком В.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75552143 та постанову про арешт коштів боржника. На даний час всі банківські рахунки Позивача заблоковані та останній не має засобів для існування, виконуючи бойові завдання на першому рубежі оборони країни.
Також, позивач просив поновити йому строк для звернення з позовом до суду у зв'язку з поважністю його пропуску. Свої вимоги Позивач мотивує тим, що з 12.10.2022 призваний на військову службу під час мобілізації та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_3 . З 31.01.2024 по теперішній час останній виконує бойові (спеціальні) завдання на першому рубежі оборони в Сумській області, що підтверджується відповідною довідкою від 21.07.2024 №1815/2259. У зв'язку із його задіянням до виконання бойових завдань на постійній основі Позивач не мав змоги оскаржити постанову у встановлений законом десятиденний строк. За таких обставин Позивач просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними та робить відповідну заяву про його поновлення.
Відповідачем суду подано відзив на позовну заяву у якому просить позовну заяву гр. ОСОБА_1 - залишити без розгляду, у зв'язку із пропуском строку для звернення до суду, якщо суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду - відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2104981 від 09.05.2024 року - залишити без змін. У відзиві Відповідач зазначає, що оскаржувана постанова винесена поліцейським 09.05.2024 року. Проте, ОСОБА_1 з позовом про оскарження спірної постанови звернувся до суду тільки аж 23.07.2024 року. Тобто Позивачем подано позов більше, ніж через два місяці після спливу терміну визначеного законодавством. Згідно матеріалів справи, а саме Ордеру на надання правничої допомоги, останній складений 17.07.2024 року, на наступний день після видачі державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів Позивача. Робоче місце (адреса) представника Позивача ОСОБА_3 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою діє Адвокатське бюро "ОЛЕГА РОЗУМА". Тобто, Позивач скористався можливістю залучити адвоката дистанційно. Таким чином, стає зрозуміло, що Позивач звернувся до адвоката лише після блокування його банківських рахунків державним виконавцем. Отже, Позивач мав реальну змогу оскаржити винесену на нього постанову в терміни, визначені чинним законодавством, шляхом залучення як представника адвоката, але останній не вчиняв будь-яких дій до моменту відкриття виконавчого провадження.
Що до суті позовних вимог, Відповідач зазначає, що 09.05.2024 о 11год. 11 хв. в с. Кіпті, автомобільна дорога М01, 97 км. інспектором взводу 2 роти 4 БУПП в Чернігівській області ДПП старшим лейтенантом ОСОБА_2 було здійснено зупинку транспортного засобу під керуванням позивача. Зупинка транспортного засобу Позивача була зумовлена проїздом через ДСПП стаціонарний пост патрульної поліції, де службу несуть різні державні органи, такі як Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС тощо. Після зупинки транспортного засобу Позивача поліцейський підійшов до нього, представився особі, яка перебувала за кермом, повідомив причину звернення та пред'явив вимогу згідно п. 2.4. ПДР про надання документів перелічених в п 2.1 ПДР. Під час перевірки наданого Позивачем посвідчення водія серії НОМЕР_2 , за інформацією з Єдиного державного реєстру МВС України, було встановлено відсутність будь-яких відомостей щодо видачі вказаного посвідчення водія на ім'я Позивача. Отже, у зв'язку з відсутністю в Єдиному державному реєстрі МВС України відомостей про видачу відповідного посвідчення на ім'я Позивача, поліцейськими була викликана слідчо-оператипиа група, відомості по факту внесені до Єдиного обліку. Враховуючи описані події, в діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушенню передбаченого: ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
ОСОБА_2 є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді інспектора взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання старший лейтенант поліції, а отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс відносно гр. ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 2104981 від 09.05.2024 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. Таким чим враховуючи всі наявні матеріали даної справи та докази вчинення адміністративного правопорушення, всі зауваження Позивача як підстави для скасування оскаржуваної постанови не знаходять свого підтвердження, носять суто суб'єктивний характер та свідчать лише про намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, подавши заяву про проведення судового засідання у їх відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, зазначивши у відзиві про проведення судового засідання у його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 205 КАСУ.
У судовому засіданні були встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.
09.05.2024 інспектором 2-го взводу 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Мартиненком Олегом Миколайовичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2104981. Згідно змісту оскаржуваної постанови 09.05.2024 р. о 11 год. 11 хв. на автомобільній дорозі М-01, 97 км., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. а ПДР
У довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області від 10 травня 2024 року № 31/25/13-514 вказано, що згідно наявних облікових даних Національної автоматизованої інформації систем Єдиного державного реєстру МВС, гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував 24.02.1999 року в ТСЦ 7441 РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області посвідчення водія серії НОМЕР_4 . Дозволені категорії «В» - дата відкриття 24.02.1999 року та «С» - дата відкриття категорії 24.02.1999 року. Станом на 10 травня 2024 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед осіб, позбавлених прав керування транспортними засобами не перебуває та в розшуку не значиться.
Згідно довідки ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 24.05.2024 за результатами перевірки інформація поліцейського щодо підробки водійського посвідчення серії НОМЕР_2 не знайшла свого підтвердження у зв'язку з чим матеріали списано до справи та здано до архіву.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі є обґрунтованими і підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ст. 289 КУпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Обґрунтовуючи вимогу про поновлення строку для звернення з позовом до суду, ОСОБА_1 зазначив, що являється військовослужбовцем та 31.01.2024 і по теперішній час виконує бойові (спеціальні) завдання на першому рубежі оборони в Сумській області, на підтвердження чого надав суду довідку командира військової частини НОМЕР_3 №1815/2259 від 21 липня 2024 року.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які Позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу наведених в адміністративному позові доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Виходячи із обставин, викладених позивачем, суд дійшов висновку, що його доводи про поважність причин пропуску строку звернення до суду є обґрунтованими, а тому його слід поновити.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 та ст.284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи встановлених останнім доводів.
Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, а саме, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, ч.2 і ч.4 ст. 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п.8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, у адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
При винесенні оскаржуваної постанови серії ЕНА № 2104981 від 09.05.2024 року поліцейським повинно було бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 14.02.2019 року у справі №127/163/17-а, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Відповідачем не було доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, тобто порушення п. 2.1 а ПДР та не надано доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваної постанови. Судом встановлено, що позивач на час складення оскаржуваної постанови мав належне посвідчення водія на право керування автомобілем відповідної категорії серії НОМЕР_2 , що підтверджується його копією, довідкою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області від 10 травня 2024 року № 31/25/13-514, а також доданою позивачем довідкою ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 24.05.2024 про те, що за результатами перевірки інформація поліцейського щодо підробки водійського посвідчення серії НОМЕР_2 не знайшла свого підтвердження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених статтею 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що вимоги позивача підлягають задоволенню та те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір, витрати зі сплати судового збору за подачу позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України суд,
позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом.
Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.05.2024 серія ЕНА №2104981 винесену за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів після його проголошення.
Суддя