Справа 729/1078/24
3/729/611/24 р.
11 вересня 2024 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко В.І, за участі секретаря судового засідання Шлапак Н.А.,особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Бойкініча Р.С.,
розглянула адміністративний протокол, який надійшов з Відділення поліції № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно даних адміністративного протоколу серії ААД № 800071 від 10.06.2024 року, ОСОБА_1 , 10.06.2024 о 21 год. 40 хв. в с. Нова Басань по вул. Циганівка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем MERSEDES SPRINTER д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Алкофор 505, результат огляду 0,232 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України і скоїв адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та просив суд закрити провадження на підставі ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав викладених у письмових поясненнях його захисника надісланих на адресу суду.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Бойкініч Р.С. у судовому засіданні та в письмовому клопотанні до суду просив провадження у справі закрити, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.В матеріалах справи міститься рапорт від 10 червня 2024 року, інспектора СРПП ВП № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області майора поліції Ігоря Шаповала, в якому зазначається, що після проходження огляду водієм ОСОБА_1 результати склали 0,232 проміле. Однак, результати огляду роздрукувати не представилось можливим через технічну несправність термопринтера. Отже, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД № 800071, від 10 червня 2024 року вказано, що результат вимірювання приладом Алкофор ,505 становить - 0,232 проміле. В той же час, в матеріалах справи містяться направлення на огляд водія т.з. з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 10.06.2024 року. В направленні зазначено, що огляд водія проводився на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора Алкофор 505. Результати огляду - 0,2 проміле.Отже, в складених працівниками поліції документах є суттєві розбіжності щодо результатів вимірювання прилада Алкофор 505, що із урахуванням похибки, а також, відсутності роздрукованих результатів прилада Алкофор 505 внаслідок технічної несправності термопринтера, ставлять під сумнів праовмірність складання посадовими особами протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП, інспектором СРПП ВП № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області майором поліції Ігорем Шаповалом допущено порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме: огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився без присутності двох свідків; працівники поліції відмовили водієві у наданні направлення до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Також зазначає, що проведення огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 було здійснено працівниками поліції двічі.
Згідно з першим вимірюванням прилад АлкоФор 505 показав результат - 0,15 проміле, що згідно з Інструкцією є допустимою нормою алкоголя в крові та не перевищує показник 0,2 проміле. Проте, результати першого вимірювання до матеріалів справи долучені не були та на відеозаписі з нагрудної камери не відображені.
В подальшому працівники поліції здійснили друге вимірювання внаслідок якого показники склали 0,232 проміле, у зв'язку з чим був складений протокол про адміністративне правопорушення. На електронному носії (флеш карта) (додаток № 4 до письмових пояснень) міститься 2 відеозаписи події, що відбулась 10 червня 2024 року. Перший відеозапис тривалістю 0,32 хв. - ОСОБА_1 просить працівника поліції надати йому відео з нагрудної камери поліцейського, де були б зафіксовані показники першого вимірювання приладу Алкофор 505 - 0,15 проміле, працівник поліції не заперечує, що таке вимірювання було, проте зазначає, що відео відсутнє. Другий відеозапис тривалістю 2,54 хв. - працівники поліції відмовляються надавати направления до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
В матеріалах справи міститься направлення до закладу охорони здоров'я, проте вказане направлення вручено ОСОБА_1 не було, також йому не було запропоновано поїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, його вимоги щодо надання йому цього направлення працівниками поліції були проігноровані, що підтверджується безпосередньо відеозаписом події (додаток № 4 до письмових пояснень).
Отже, докази, які знаходяться в матеріалах справи містять суперечливі відомості, відеозапис з місця подій не є належним та допустимим доказом, як і результати проведеного огляду за допомогою приладу Алкофор 505, які фактично відсутні в матеріалах справи, оскільки вказані результати оспорюються та не визнаються особою, а направлення та огляд у медичному закладі не проводились.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 10.06.2024 о 21 год. 40 хв. працівники поліції зупинили її чоловіка ОСОБА_1 на автомобілі, у зв'язку з тим, що в нього не працював задній стоп-сигнал. Під час спілкування працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Алкофор 505, результат першого огляду показав 0,15 %, вдруге результат огляду показав 0,218%. Також пояснила, що чоловік просив дати направлення на огляд в медичному закладі, однак працівники поліції не відреагували на дане прохання.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що під'їхав до ОСОБА_1 коли біля нього вже були працівники поліції. Пояснив, що не був присутій під час першого оляду на стан алкогольного спяніння, результат другого огляду 0,218%. Зазначив, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом та просив дати направлення на огляд в медичному закладі, працівники поліції відмовили йому та запропонували самому їхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні кожен окремо пояснили, що під час патрулювання ними було зупинено транспортний засіб MERSEDES SPRINTER д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Останньому було роз'яснено причину зупинки та під час спілкування з водієм в нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Під відеозапис на нагрудну бодікамеру М505В водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосування спеціального технічного засобу Алкофор 505, результат огляду 0, 232 проміле, що зафіксовано на технічний запис відеозапису, роздрукувати результати огляду не представилось можливим, через технічну несправність термопринтера. У зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 А ПДР України, відносно останнього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши адміністративний протокол та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю внаслідок відсутності події правопорушення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність водія настає, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом з результатом проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Частиною п'ятою статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Розділом ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 регламентовано, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В розділі II вказаної інструкції визначено наступне.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п. 4 Інструкції).
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 до Інструкції) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому слід зауважити, що здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ознаки сп'яніння у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, зафіксувати їх за допомогою відеозапису.
Крім того, згідно п. 6 «Загальні положення» «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року №1413/27858 (далі за текстом «Інструкція»), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Як передбачено п. 7 цього ж розділу Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Одночасно, з досліджених відеозаписів вбачається, що після зупинки транспортного засобу та спілкування з водієм поліцейськими запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, результат тесту показав 0,232 проміле. Однак, в порушення чинного законодавства та вимог Інструкції, ОСОБА_1 на його неодноразове прохання, не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та не було доставлено до найближчого медичного закладу для огляду на стан сп'яніння. Таким чином, не була забезпечена можливість для проходження ним в установленому порядку огляду на стан сп'яніння.
Долучене до протоколу направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не підтверджує направлення ОСОБА_1 оскільки у графі «Результати огляду» зазначено, огляд проводився на місці, результат огляду 0,2 проміле.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Таким чином, зважаючи на те, що матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів того, що ОСОБА_1 дійсно було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, суддя приходить до висновку, що в цілому, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 здійснена з порушенням вимог законодавства, що, у свою чергу, свідчить про недійсність її результатів та наслідків.
Щодо посилання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився без присутності двох свідків, суд не бере до уваги, оскільки працівниками поліції велася відеофіксація.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому усі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Таким чином, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, у судовому засіданні під час розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності не знайшов свого підтвердження факт перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд звертає увагу на те, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене вище та розглядаючи справу на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які є конституційними засадами судочинства, суддя приходить до висновку, що доказами, які містяться в матеріалах справи, не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігіського апеляційного суду.
Суддя В.І. Бойко