Справа № 560/8266/24
Провадження № 2-а/686/183/24
23 вересня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
за участі представника позивача Тарадуди В.В.
представника відповідача Гладія В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасуванняі рішення Управління Державної міграційної служби України, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасуванняі рішення Управління Державної міграційної служби України. Просить визнати протиправним та скасувати рішення про примусове видворення: України іноземця або особи, без громадянства громадянина російської федераці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати протиправними дії УДМС України в Хмельницькій області, як виразились у негайному примусовому видворенні в день винесенні рішення про видворення - 30.05.2024.
На обґрунтування свого позову вказав, що 30.05.2024 року о 09.20 год. за адресою м.Хмельницький, вул. Грушевського, 87 під час відпрацювання території м.Хмельницький працівниками правоохоронних органів та УСБУ в Хмельницькій області було виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебуванння іноземців на території України, а саме - вчасно не залишив територію України після прийняття рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яке було прийнято 07.10.2021 року УДМС України в Хмельницькій області. Цього ж дня було складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МХМ 001260 за ч.2 ст. 203 КУпАП. Також, цього ж дня 30.05.2024 року начальником відділу організації запобігання нелегальної міграцій реадмісії та видворення УДМС України в Хмельницькій області Радомським М.В. за результатами розгляду матеріалів щодо громадянина російської федерації ОСОБА_3 прийнято рішення про примусове видворення з України, при чому одразу ж після оголошення рішення про видворення було виконано таке рішення та переміщено затриманого до кордону із Республікою Молдовою та видворено. Під час оголошення рішення ОСОБА_1 повідомив, що із 14 років проживає у місті Хмельницькому із матір'ю, та у разі його видворення йому може загрожувати передача до росії, чим створена загроза його життю через його проукраїнські погляди. Власноручно внесено запис до рішення. Під час оголошення рішення ОСОБА_1 повідомив, що бажає оскаржити рішення про видворення, в його інтересах було подано заяву від 30.05.2024 року про те, що неможливо виконати видворення, так як Наказом №353/271/15 визначено, що оскарження рішень про примусове повернення або про примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржить таке рішення у межах строку. Проте дана заява взята до уваги не була, та 30.05.2024 року позивача було видворено.
Відповідно до ст.288 КАС позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за менті України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи. За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.
Відповідно до ст. 287 КАС За наявності обгрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством, категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягай 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону). Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій статті 4 цього Закону, не можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, яка вчинила акт агресії проти України, або в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року № 68/262.
Відповідно до ст.З0 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обгрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Рішення про примусове видворення не приймається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон, під час їх виїзду з України.
Іноземцям, та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в'їзд в Україну строком на п'ять років. Строк, заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня прийняття такого рішення та додається до строку заборони в'їзду в Україну, який особа мала до цього.
Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.
Положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Відповідно до ст. 31 цього ж Закону, іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя: де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Так, порядок примусового повернення і примусового видворення з України іноземців та осіб без громадянства регламентується Наказом № 353/271/150 МВС, Адміністрації ДПС, СБУ, «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства».
Так, відповідно до п.10 вказаного Наказу Рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Рішення суду про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом. Після, оголошення іноземцю рішення пцо примусове повернення посадові особи з'ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення негайно повідомляється центр надання правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.
Оскарження рішення про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб'єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 16.03.2012 року, а саме пунктом 26 даної Постанови роз'яснено, що примусове видворення та затримання іноземця та особи без громадянства здійснюється дише на підставі постанови адміністративного суду. З позовом про примусове видворення та затримання іноземця та особи без громадянства до адміністративного суду мають право звернутися центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними: у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України за місцезнаходженням вищезгаданих, органів.
Отже, дії УДМС, які виразились у негайному виконанні рішення про видворення позивача є протиправним, як і рішення про видворення, так як - позивача було вирішено видворити до Республіки Молдови, на території якої також наявний конфлікт із російською федерацією і існує можливість видачі позивача росії, де буде загроза для життя позивача через його проукраїнські погляди. По друге, позивача видворено при наявності бажання оскаржити рішення про видворення, в супереч п.10 Наказу №353/271/150.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.
Заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що 30.05.2024 року начальником відділу організації запобігання нелегальної міграцій реадмісії та видворення УДМС України в Хмельницькій області Радомським М.В. за результатами розгляду матеріалів щодо громадянина російської федерації ОСОБА_2 прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця. Вказаним рішенням встановлено, що 30.05.2024 року працівниками УДМС України в Хмельницькій області спільно з співробітниками правоохоронних органів виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_2 , паспорт громадянина російської федерації для виїзду за кордон 51 № НОМЕР_1 виданий 31.01.2020 року, дійсний до 31.01.2025 року, який порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства, а саме: не виконав рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни УДМС у Хмельницькій області від 07.10.2021 року. Та вирішено: примусово видворити з України громадянина російської федерації ОСОБА_2 . Зазначене рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.
ОСОБА_1 вніс запис до рішення, що має намір оскаржити рішення.
30.05.2024 року ОСОБА_1 було видворено, що визнається сторонами по справі.
Статтею 77 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першої статті 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування
Відповідно до ст. 30 Закону № 3773-VI - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбаченихзакономвипадках. Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.
Отже, передумовою для прийняття рішення про примусове видворення, зокрема є наявність чинного рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та встановлення обставини про те, що іноземець не виконав у встановлений строк рішення про примусове повернення, тобто не виїхав з території України без поважних причин.
Судом встановлено, що підстава для прийняття рішення про примусове видворення передувало не виконання ОСОБА_1 рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 07.10.2021 року.
Позивачем не наведено поважних причин невиконання рішення про примусове повернення від 07.10.2021 року, доказів тому, що позивач звертався до відповідача із заявами про продовження строку перебування на території України чи про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач мав законодавчо визначені підстави для ухвалення оскаржуваного рішення про примусове видворення позивача.
Щодо доводів позивача про те, що видворення позивача може поставити під загрозу його життя, суд звертає увагу, що зазначені доводи позивача не підтверджені будь-якими доказами.
Крім того, позивач мав можливість виїхати до будь-якої іншої країни, у встановленому законодавством України порядку повернутись до України, оскільки УДМС України в Хмельницькій області не надало до суду доказів тому, що рішенням про примусове повернення, а ні оскаржуваним рішенням про примусове видворення встановлено заборону ОСОБА_1 в'їзду в Україну.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства від 30.05 2024 року, яким було вирішено примусово видворити з України позивача, а тому у задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.
Вирішуючи позовні вимоги в частині, визнання протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, які виразилися у негайному примусовому видворені ОСОБА_1 в день винесення рішення про видворення - 30.05.2024 року, суд враховує, що ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом. (Частина друга статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023).
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомив відповідача 30.05.2024 року, про намір оскарження рішення від 30.05.2024 року, суд вважає, що дії Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, які виразилися у негайному примусовому видворені ОСОБА_1 в день винесення рішення про видворення - 30.05.2024 року є протиправні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст.5, 12, 19, 77, 78, 242, 243,250, 268, 272, 288 КАС України, суд, -
Позов задоволити частково .
Визнати протиправним дії Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, які виразилися у негайному примусовому видворені ОСОБА_1 в день винесення рішення про видворення - 30.05.2024 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 24.09.2024 року.
Суддя: