Справа № 681/1113/24
Провадження 3/681/485/2024
"24" вересня 2024 р. м.Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, місце роботи невідоме,
за 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 1116801 (далі-протокол), складеного інспектором ВПД № 3 Шепетівського РУП Забужком М.В., 24.08.2024 о 00 год. 27 хв. у м. Полонному по вул. Привокзальна, 46, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан спяніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер 6810, результат становив 0,51 %о, що було зафіксавано на бодікамеру №С212150.
Такими діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, належним чином повідомлена про день та місце розгляду справи. 17.09.2024 ОСОБА_1 подала суду заяву про розгляд цієї справи без її участі.
Статтею 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
У зв'язку з цим суд, на виконання вимог ст. 277 КУпАП, з дотриманням строків розгляду даної справи, беручи до уваги заяву ОСОБА_1 , здійснює судовий розгляд у відсутності останньої.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, суд вказує на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Крім того, слід зауважити, що процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Під час дослідження адміністративних матеріалів, судом встановлено, що автором протоколу зазначено, що при вчиненні адміністративного правопорушення 24.08.2024, яке інкримінують ОСОБА_1 , проводилась фіксація на бодікамеру №С212150. До матеріалів справи в якості доказу вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення долучений компакт-диск (а.с 9).
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено відеозапис, наданий на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , з якого вбачається, що відеофіксація зазначених в протоколі обставин, здійснювалась частково, тобто не безперервно, як цього вимагає зазначена Інструкція.
При відкритті диску встановлено, що інформація є неповною. Диск об'ємом 575 МБ містить у собі два файли. На першому файлі відтворено, як водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом і була зупинена працівниками поліції, з поясненням причини зупинки. Пояснила, що порушила комендантську годину, тому що вивозила родичів на електропотяг (відео 00 год. 24 хв.). Відповіла, що алкоголь не вживала (відео 00 год. 30 хв.). Однак, встановлено, що цей файл відеозапису не відтворює тих обставин, які вказані у протоколі, а саме: що Багінська погодилась пройти огляд на виявлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу; відеозапис не підтверджує того, що остання продувала мундштук спеціального технічного приладу Драгер 6810; не підтверджує того, що результат цього освідування становив саме таку кількість проміле, яку інспектор зазначив у протоколі. Відео зупиняється на моменті спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції з відображенням дати 24.08.2024 та часу 00 год. 42 хв. 03 с. Другий файл з наданого відеозапису розпочинається аж з 01 год. 14 хв. 29 с. із відображенням того, що інспектор поліції оформляє протокол відносно ОСОБА_1 та виписує їй тимчасовий талон. Закінчується відео о 01 год. 19 хв. 14 с. З огляду на це, приходжу до висновку, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення диск з відеозаписом не відповідає критеріям належного та допустимого доказу, що унеможливлює суд поза розумним сумнівом дійти висновку, що правопорушення, яке зазначене у протоколі та інкриміноване ОСОБА_1 , мали місце.
Отже, у розумінні ст.251 КУпАП зазначений відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки сам відеозапис не є безперервним, не підтверджує вчинення правопорушення, а показання свідків правопорушення (у разі його вчинення) не відбиралися, оскільки до матеріалів справи копії таких показань не надано, посилання на показання свідків в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи відсутні.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за вчиненням адміністративного правопорушення працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.
Пунктом 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 №100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та є не незавершеним, оскільки фіксація встановлених обставин є неповною, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Таким чином, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведено належними та допустимими доказами, оскільки протокол серії ЕПР1 № 116801 не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП та Інструкції.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Так, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вина у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП України, не підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП України, не підтверджена належними та допустимими доказами, у зв'язку із чим провадження у справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись наведеним, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.279, 280 КУпАП суддя, -
Закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.А.Горгулько