Провадження № 2/679/382/2024
Справа № 679/812/24
25 липня 2024 року місто Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Грибанової Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Рябуха О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліферук Ж.А., до ОСОБА_2 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
встановив:
15 травня 2024 року до Нетішинського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліферук Ж.А., до ОСОБА_1 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Оліферук Ж.А у позовній заяві зазначено:
позивач ОСОБА_1 є донькою відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції 04 травня 2006 року,
станом на час звернення до суду позивач ОСОБА_1 , вступивши 01 вересня 2023 року до Львівського національного університету імені Івана Франка IV рівня акредитації, є студенткою 1 курсу освітнього ступеня «Бакалавр» денної форми здобуття освіти економічного факультету за спеціальністю 073 «Менеджмент», з терміном навчання до 30 червня 2027 року, за рахунок коштів фізичної осіб, згідно наказу №2642 від 14 серпня 2023 року, що підтверджується довідкою №176 від 07 вересня 2023 року,
так, за змістом договору про надання платної освітньої послуги для підготовки здобувачів вищої освіти №ЕКБ-091123-ДОП від 22 серпня 2023 року: п.1.2. - предметом даного договору є фінансові зобов'язання щодо оплати навчання за освітнім рівнем бакалавр, спеціальність 073 «Менеджмент» денної форми навчання, п.3.1. - загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 120720 гривень, п.3.3.1 - вартість платної послуги за кожен навчальний рік становить суму у розмірі 30180 гривень, за один семестр суму у розмірі 15090 гривень,
вартість навчання оплачує мама позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про що свідчать платіжні інструкції від 09 серпня 2023 року та 16 грудня 2023 р. на суми у розмірі по 15090 гривень,
позивач ОСОБА_1 самостійних фінансових джерел для життя та навчання не має, стипендії не отримує, а тому на період навчання потребує матеріальної допомоги з боку відповідача - батька ОСОБА_1 , так як, у зв'язку з навчанням потребує постійного доступу до мережі Інтернет, який є платним, коштів на підручники, зошити, ручки, офісний папір, послуги з друку екзаменаційних, практичних робіт, рефератів, на купівлю програмного забезпечення, оргтехніки, абонементу для відвідування бібліотеки, доступу до електронних книжок, тощо, і такі витрати в місяць можуть становити від 1500 до 2000 гривень,
крім того, позивач ОСОБА_1 , будучи не забезпеченою гуртожитком, орендує житло, а саме, квартиру в АДРЕСА_1 , сплачуючи за оренду 6000 гривень на місяць, має витрати на проїзд, в тому числі, і в межах адміністративної території міста Львова, оскільки, навчальні корпуси розміщені по різним куточкам міста, на що в тиждень орієнтовно витрачає 200 гривень, при цьому, сукупна вартість проїзду до дому в місто Нетішин і назад до міста Львова, двічі на місяць, становить 2000 гривень, та як один квиток на автобус коштує 500 гривень,
також позивач ОСОБА_1 , окрім зазначеного, має витрати на організацію життя, побуту, дозвілля, харчування, лікування, тощо, які, орієнтовно, складають 4000-5000 гривень на місяць,
що і зумовлює позивача ОСОБА_1 звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів, визначивши розмір останніх в 1/6 частину заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_1 , який є здоровим, працездатним, має стабільний заробіток, офіційно працюючи у філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом», і, відповідно, має можливість сплачувати аліменти на період навчання, оскільки, відповідач ОСОБА_1 до повноліття позивача ОСОБА_1 сплачував аліменти на підставі рішення Нетішинського місткого суду від 27 січня 2011 року, самоусунувшись від виховання дитини, і наразі між сторонами спілкування відсутнє,
у зв'язку з чим, враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст.ст.198-201 СК України, ст.ст.175-178 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стригани Славутського району Хмельницької області, проживаючого у АДРЕСА_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , - аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом, і до закінчення навчання - 30 червня 2027 року, але не більше як до досягнення позивачем ОСОБА_1 двадцяти трьох років.
20 травня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліферук Ж.А., до ОСОБА_1 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 20 травня 2024 року (а.с.16), - відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, з призначенням судового засідання.
Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлені належним чином.
У строк, встановлений судом в Ухвалі Нетішинського міського суду від 20 травня 2024 року, відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №3760/24 від 17 червня 2024 року), в якому зазначив:
позовні вимоги позивача ОСОБА_1 - визнає частково, а саме, в розмірі щодо стягнення 1/10 частки його заробітку на сплату аліментів, оскільки, відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і, у зв'язку з цим, потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, і, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином, що передбачено у Постанові Пленуму ВС України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у якій зазначено, що - обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (п.20),
отже, СК України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, зокрема, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина, що міститься також у правовому висновку, викладеному в постанові ВС від 28 лютого 2018 року (справа №758/6870/17-ц) та у постанові ВС України від 24 грудня 2014 року (справа №6-186ЦС14),
відповідач ОСОБА_1 страждає на ряд певних захворювань, в тому числі, хронічних, які потребують періодичного лікування, оперативного втручання та профілактики, має на утримання неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
тож, розмір аліментів в 1/6 частки з усіх видів заробітку відповідача ОСОБА_1 становитиме близько 7000 гривень на місяць (42000 гривень заробітної плати / 6), в той час, як з боку позивача ОСОБА_1 не надано до суду жодного доказу в підтвердження розміру заявлених витрат, окрім вартості самого навчання, що, відповідно і обґрунтовувало б заявлений розмір аліментів, а отже, зазначені вимоги є недоведеними,
таким чином, на думку відповідача ОСОБА_1 , стягнення аліментів в розмірі 1/10 частки з усіх видів його заробітку, що у грошовому виразі від розміру заробітної плати становитиме орієнтовно 4200 гривень щомісяця (42000 гривень заробітної плати/10), і, в річному еквіваленті становитиме 50400 гривень (з урахуванням вартості річного навчання у 30180 гривень), є необхідним та достатнім розміром для забезпечення потреб позивача ОСОБА_1 , враховуючи що утримання для позивача ОСОБА_1 також має надавати матір останньої,
у зв'язку з чим, вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліферук Ж.А., до ОСОБА_1 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, - задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача ОСОБА_1 , аліменти на її утримання, в розмірі 1/10 частки з всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення навчання або до досягнення 23 річного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане раніше.
У відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України - фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, оскільки, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні встановлено:
відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області 04 травня 2006 року (актовий запис за №159 від 04 травня 2006 року (а.с.5), відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини - позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади ВК НМР за №2024/004693906 від 09 травня 2024 року (а.с.4) - позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є зареєстрованою по АДРЕСА_3 ,
згідно Довідки Львівського національного університету імені Івана Франка за №176 від 07 вересня 2023 року (а.с.6) - позивач ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу освітнього ступеня «Бакалавр» денної форми здобуття освіти Економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка IV рівня акредитації, за спеціальністю «073 Менеджмент», навчання проводиться за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб згідно наказу №2642 від 14 серпня 2023 року, термін навчання - з 01 вересня 2023 року до 30 червня 2027 року,
відповідно до Договору про надання платної освітньої послуги для підготовки здобувачів вищої освіти за №ЕКБ-091123-ДОП від 22 серпня 2023 року (а.с.7) - Львівський національний університет імені Івана Франка, в особі ректора, з однієї сторони, та - замовник освітньої послуги ОСОБА_3 , з іншої сторони, для здобувача вищої освіти - позивача ОСОБА_1 , уклали договір, який є невід'ємним додатком до Договору про навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка за №ЕКБ-091123-ДК від 13 серпня 2023 року, предметом якого - є фінансові зобов'язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу Університетом для здобуття вищої освіти за освітнім рівнем «бакалавр», за спеціальністю «073 менеджмент», денної форми здобуття освіти Економічного факультету, при цьому, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 120720 гривень (п.3.2.), вартість платної освітньої послуги за кожен навчальний рік становить 30180 гривень (п.3.3.1.), вартість платної освітньої послуги за кожен семестр становить 15090 гривень (п.3.3.2.),
відповідно до Рішення Нетішинського міського суду від 27 січня 2011 року (а.с.8) - з відповідача ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_5 , стягнуто аліменти на утримання дитини: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу вступу рішення в законну силу,
відповідно до копій платіжних інструкцій №0.0.3137085216.1 від 09 серпня 2023 року, №0.0.3362618282.1 від 16 грудня 2023 року (а.с.9,10) - ОСОБА_3 сплатила за навчання позивача ОСОБА_1 у Львівському національному університеті імені Івана Франка - суму у розмірі 15090 гривень (перший семестр), суму у розмірі 15090 гривень (другий семестр),
відповідно до копії довідок філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» за №227 від 19 квітня 2024 року, №228 від 19 квітня 2024 року, №229 від 19 квітня 2024 року (а.с.24-27) - відповідач ОСОБА_1 працює у філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» на посаді майстра з ремонту і сума нарахованих та перерахованих з останнього аліментів (1/6), за період 2021 - 2024 роки, згідно заяви ОСОБА_3 та заяви ОСОБА_6 , складає: у 2021 році - по 70437 гривень 75 копійок, у 2022 році - по 100234 гривні 81 копійки, у 2023 році - по 121398 гривень 04 копійки, у 2024 році - по 37641 гривня 83 копійки,
із копій діагностичного висновку Центру Медичної 3D Діагностики від 15 квітня 2024 року, а також, первинного огляду лікаря отоларинголога від 15 травня 2024 року та виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП НМР «Центр ПМСД» (а.с.28-30) вбачається звернення відповідача ОСОБА_1 до медичних установ з приводу хронічного риносинуситу, а також, хронічного холецеститу (стадія ремісії), остеохондрозу поперекового відділу хребта, тощо.
Так, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси - у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є - справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист - є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України), що, окрім того, закріплено у ст.16 ЦК України, за приписами якої - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тож, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених ЦПК України випадках, і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору - на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).
Разом з тим, згідно з положеннями ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, і обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Водночас, суд вирішуючи справи, застосовує при розгляді проваджень - Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Протоколи до останньої, згоду на обов'язковість яких надано ВР України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ (ст.10 ч.4 ЦПК України).
Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах ВС (ст.263 ч.4 ЦПК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст.7 ч.9 СК України), при цьому, сім'я - є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також, на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (ст.3 СК України).
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ст.2, ст.7 СК України).
Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані СК України, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (ст.8 СК України).
Тож, не зважаючи, що, у відповідності до положень ст.6 СК України, особа має правовий статус дитини до досягнення нею повноліття, регулювання сімейних відносин, які виникли між сторонами, щодо виконання обов'язку батьків утримувати дитину та виконання обов'язків подружжя по утриманню дітей, в тому числі, і повнолітніх дочку/сина, регулюються СК України, зокрема главою 15 та 16 СК України.
Відповідно до положень ст.8 Конвенції - кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати, що передбачено у ст.198 СК України.
І стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, - є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки, на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років, про що наголосив Верховний Суд у Постанові від 01 грудня 2021 року (справа №753/20347/20).
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку/сина виникає, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, і батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, при цьому, право на утримання припиняється у разі припинення навчання, що урегульовано нормами ст.199 ч.1, ст.199 ч.2 СК України, і що повністю узгоджується з приписами, викладеними у п.20 Постанови Пленуму ВС України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за №3 від 15 травня 2006 року, відповідно до яких - обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України (ст.200 ч.1 СК України).
Так, згідно положень ст.182 ч.1 СК України, - при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини,
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів,
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина,
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав,
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів,
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Однак, в даному випадку, суд не має правових підстав для застосування мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, у відповідності до положень ст.182 ч.2 СК України, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки, під час вирішення питання про стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина - останні не є дитиною у розумінні чинного законодавства (ст.6 СК України та ст.1 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, так як досягли вісімнадцяти років та є повнолітніми особами за віком.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ст.191 ч.1 СК України).
Водночас, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати, у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, і у цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (ст.191 ч.2 СК України).
Тож, встановивши наявність з боку відповідача ОСОБА_1 обов'язку утримувати свою повнолітню доньку - позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, на що вказує сукупність означених законодавчо юридичних фактів, а саме, досягнення останньою віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження навчання та, у зв'язку з вказаним, існування потреби у матеріальній допомозі, і, водночас, встановивши відсутність будь-яких обставин, які б перешкоджали батькові - відповідачу ОСОБА_1 надавати таку допомогу, а саме, можливість мати такий заробіток, який дозволив би тому утримувати себе та свою повнолітню дитину, - суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_1 - про стягнення аліментів - обґрунтованими, вмотивованими та переконливими, оскільки, можливість платника аліментів надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині - не пов'язана з наявністю або відсутністю у відповідача офіційних джерел доходу, а обумовлена та витікає, насамперед, з обставин, пов'язаних безпосередньо із самим платником аліментів, зокрема, працездатністю, станом здоров'я, тощо, а також, інших обставин на боці платника, що мають істотне значення.
Водночас, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд, відповідно до вимог ст.182 СК України, бере до уваги - матеріальне становище позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на утриманні своєї матері - ОСОБА_3 , та, продовжуючи навчання, не має можливості працювати, що доведено в суді та підтверджено наданими до суду доказами, в тому числі, і документами про здійснення певних проплат за навчання з боку матері позивача ОСОБА_1 , і що, відповідно, вказує на існування у останньої потреби у матеріальній допомозі, а також, - приймає до уваги обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема, - стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, і, відповідно, враховуючи, викладене, - вважає за доцільне визначити необхідним до сплати з боку відповідача ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки - аліменти у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), на користь останньої, оскільки, будь-яких доказів на підтвердження неспроможності сплати аліментів у визначеній частці з боку відповідача ОСОБА_1 до суду - не надано, інформації, що свідчила б про стан здоров'я відповідача, який би позбавляв останнього можливості працювати та утримувати себе та свою повнолітню дитину, в судовому засіданні - не здобуто, натомість, матеріальне становище платника аліментів - відповідача ОСОБА_1 , який, за попереднім рішенням суду від 27 січня 2011 року, був зобов'язаний сплачувати аліменти до досягнення донькою - позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, саме у обумовленому у позовній заяві розмірі, - не змінилось, до того ж, з означеного часу, відповідач ОСОБА_1 також вже мав обов'язок сплати аліментів та утримувати і дитину у іншому шлюбі - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що, відповідно, на переконання суду, не заважить сплачувати аліменти саме у визначеній частці.
Таким чином, суд, дослідивши надані в судове засідання матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, і, відповідно, оцінивши надані докази, які мають значення для правильного вирішення справи, і на які кожна сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, базуючись на засадах верховенства права, водночас, беручи до уваги позицію учасників судового процесу, в тому числі, і часткове визнання позову з боку відповідача ОСОБА_1 , який, фактично, підтверджуючи необхідність стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, з урахуванням життєвих реалій сьогодення, заперечував щодо розміру аліментів, визначених позивачем ОСОБА_1 у вигляді 1/6 частки заробітку (доходу), мотивуючи свою позицію наявністю на утриманні іншої неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, наявністю у нього, як платника аліментів, ряду захворювань, що тягне необхідність періодичного лікування та профілактики, а також, додаткові витрати, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення, яке повинно бути законним та обґрунтованим, приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_1 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - підлягає задоволенню, оскільки, у судовому засіданні встановлено наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує матеріальної допомоги, так як є особою за віком, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовжує навчання, на період навчання не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків,
і відповідач ОСОБА_1 - має можливість таку матеріальну допомогу надавати, так як - є працевлаштованим, не є особою з інвалідністю, отримує заробітну плату, має сталий дохід, тощо,
будь-яких доказів на підтвердження неспроможності сплати аліментів у визначеній у позові частці з боку відповідача ОСОБА_1 до суду - не надано,
інформації, що свідчила б про стан здоров'я відповідача, який би позбавляв останнього можливості працювати, в судовому засіданні - не здобуто,
натомість, матеріальне становище платника аліментів - відповідача ОСОБА_1 , який, працюючи у філії «ВП «ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом», отримує дохід, вказує на можливість таку матеріальну допомогу надавати, і що, відповідно, дозволяє як сплачувати аліменти, так і піклуватися за своє здоров'я, і доказів протилежного в частині матеріального становища, сімейного стану, стану здоров'я, або ж інших обставин, що мають істотне значення, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, тощо, ніж ті, що досліджені у судовому засіданні, з боку відповідача ОСОБА_1 в підтвердження заперечень позовних вимог, у відповідності до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, до суду не пред'явлено,
до того ж, посилання відповідача ОСОБА_1 на наявність ряду захворювань, що потребують лікування та профілактики, - не є перешкодою для стягнення аліментів, так як визначені у медичній документації захворювання не обмежують життєдіяльність і не забороняють працювати, відповідно до змісту документів,
тож, обставини, викладені відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позов, в якості обґрунтування своєї позиції, не є такими, що суттєво обтяжують майновий стан відповідача ОСОБА_1 ,
таким чином, на переконання суду, розмір аліментів у вигляді 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, - відповідає вимогам сімейного законодавства, а також, на переконання суду, забезпечить фізичний, духовний та моральний розвиток утриманця, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а також, не суперечить вимогам закону та буде відповідати засадам добросовісності, розумності та справедливості.
Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, і, хоча ст.6 п.1 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, і питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», №4909/04, §58, рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «RuizTorija v. Spain», №303-А, §29).
Також, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення, оскільки, у відповідності до положень ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України, - суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Водночас, суд вважає за необхідне, ухвалюючи остаточне рішення за справою, вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами, з урахуванням положень ЦПК України, а також, беручи до уваги, що позивач ОСОБА_1 , на підставі ст.5 ч.1 п.3 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, - стягнувши з відповідача ОСОБА_1 - судовий збір, що становить 1211 гривень 20 копійок, на користь держави, у зв'язку задоволенням позовної заяви, - оскільки, у відповідності до положень ст.ст.133, 141-142 ЦПК України, - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст.133 ч.1 ЦПК України), при цьому, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, водночас, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ст.141 ч.1, ст.141 ч.2 ЦПК України).
На підставі викладеного, з урахуванням ст.ст. 182, 198-201 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 142, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оліферук Ж.А., до ОСОБА_2 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 15 травня 2024 року і до закінчення останньою навчання 30 червня 2027 року, але не довше ніж до досягнення тією 23 (двадцяти трьох) років.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави - судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 .
Представник позивача ОСОБА_1 : адвокат Оліферук Ж.А., адреса для листування - АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_6 .
Представник відповідача ОСОБА_1 : адвокат Волков С.В., адреса для листування - АДРЕСА_7 .
Повний текст рішення складений 25 липня 2024 року.
Суддя: