Єдиний унікальний № 371/1196/24
Номер провадження № 2/371/614/24
"24" вересня 2024 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В.,
за участю: секретаря судового засідання Семерей Л.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Миронівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 28.02.2009 вона уклала шлюб з відповідачем.
Від даного шлюбу вони мають спільних дітей - малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Позовна заява мотивована тим, що сімейне життя не склалося, подружжя має різні погляди на життя, сім'я фактично розпалася з червня 2024 року через непорозуміння та небажання відповідача відновити сімейні відносини.
Вважає, що подальше перебування у шлюбі є неможливим, а надання часу на примирення є недоцільним. Спору щодо місця проживання дітей немає.
Позивачка просить суд розірвати шлюб з відповідачем, який зареєстрований Нетеребською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, актовий запис № 01, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 28.02.2009.після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Згідно з ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, подав заява про розгляд справи без його участі; позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини другої 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та визначено зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 28 лютого 2009 року у Нетеребській сільській раді Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, актовий запис № 01, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 28.02.2009.
Від даного шлюбу сторони мають малолітніх дітей:
доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 14.03.2014);
сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 14.08.2018)
Положенням статті 1 СК України передбачено, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
За правилом частини другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За змістом ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частини першої статті 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалася своїм правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритися.
Згідно положень частини третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивачки з відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка змінювала прізвище при реєстрації шлюбу, прохала залишити їй прізвище « ОСОБА_5 », а тому суд вважає за можливе залишити їй прізвище - « ОСОБА_5 ».
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Крім того, суд зазначає, що під час розгляду цієї справи не вирішувалось питання про визначення місця проживання дитини.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків буде проживати малолітня дитина, суд вирішує питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу, а тому, оскільки матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами, суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити малолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , проживати разом із матір'ю.
Відповідно до статті 161 СК України суд роз'яснює, що за наявності спору щодо того з ким із батьків буде проживати малолітня дитина, - даний спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 /провадження № 61-14859св19/.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі частини першої статті 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, то позивачці з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.
Решта судових витрат у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 24, 55, 56, 110, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 133, 141, 142, 206, 265, 354-355 ЦПК України, суддя
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 28 лютого 2009 року у Нетеребській сільській раді Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, актовий запис № 01.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Після розірвання шлюбу малолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , залишити проживати разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області, код за ЄДРПОУ 37955989 повернути ОСОБА_1 50 відсотків суми сплаченого нею згідно Квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 77 від 19.08.2024 судового збору - у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Повне найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий 29.04.2009 Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області.
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_7 , виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 09 липня 2003 року.
Дата складення повного тексту рішення суду: 24.09.2024 року.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ