23.09.2024 Справа №607/19731/24 Провадження №3/607/8318/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Теклівка Гусятинського району Тернопільської області, громадянки України, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, яка має на утриманні одну малолітню дитину та раніше притягалася до адміністративної відповідальності постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.06.2024 за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03.09.2024 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітньої дитини, перебуваючи у приміщенні гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання передбачених ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у розпиванні алкогольних напоїв у його присутності, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №280066 від 09.09.2024, ОСОБА_1 , не повідомивши причин своєї неявки, в судове засідання не з'явилася, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася.
Також на офіційному сайті суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду, до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №280066 від 09.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 знала, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП щодо неї розглядатиметься Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 23.09.2024 о 10 год. 30 хв.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 достеменно знаючи про дату, час та місце розгляду даної справи щодо неї, не повідомивши причин неявки, в судове засідання не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи не надала, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд також враховує положенняст. 268 КУпАП, у відповідності до яких адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією частиною статті настає в разі повторного протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж самі дії ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Як видно, диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що відсилає до положень законодавства, якими визначені обов'язки батьків щодо виховання дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені, зокрема ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Так, згідно з ч. 1 вказаної норми виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №280066 від 09.09.2024, складеного у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ; протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.09.2024, у якому зафіксовано усну заяву ОСОБА_3 про те, що 03.09.2024 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розпивала алкогольні напої в присутності свого сина ОСОБА_2 ; письмових поясненнях ОСОБА_3 від 09.09.2024, зміст яких є аналогічним змісту протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.09.2024; рапорті поліцейського офіцера громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Микитіна Н. від 09.09.2024, згідно з яким 03.09.2024 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розпивала алкогольні напої в присутності своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», від надання пояснень відмовилася; копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.09.2022, згідно з яким ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копії постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.06.2024, яка набрала законної сили 19.07.2024, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративному правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують факт ухилення ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж самі дії від виконання передбачених статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
При цьому будь-яких обставин, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
При прийнятті рішення, суд також враховує й те, що ОСОБА_1 не скористалася своїм правом взяти участь в судовому засіданні та надати суду пояснення та/або заперечення щодо викладених у складеному відносно неї протоколі обставин.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Отже, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, дані про її особу, яка має на утриманні малолітню дитину, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На думку суду, застосування такого заходу буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
СуддяІ. М. Царук