Справа №359/8498/24
Провадження №2/359/2998/2024
17 вересня 2024 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та просить розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 червня 1997 року в Можарівською сільською радою Овруцького району, про що в книзі реєстрації актів про одруження був зроблений запис за №3.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Встановлено, що ОСОБА_1 пред'явила позов про розірвання шлюбу. За його пред'явлення позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок. Однак позивач приєднала до позовної заяви лише копію квитанції про сплату судового збору. Цей документ не є належним доказом сплати судового збору.
З огляду на це суддя вважає, що позов належить залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаного недоліку.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня отримання нею копії ухвали судді для приєднання оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення допущеного нею процесуального недоліку позов буде визнаний неподаним та повернутий.
Ухвала судді є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець