Справа №601/943/22
Провадження № 1-кп/601/18/2024
24 вересня 2024 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Кременці кримінальне провадження №12022216010000049, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2022 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, працює зварювальником у ФОП ОСОБА_4 , демобілізованого з лав ЗСУ, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 проживав у житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_2 з матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
03.01.2022 о 19 годині у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел на вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_6 ..
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, 03.01.2022 о 19 годині, перебуваючи за місцем спільного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, принижуючи її честь і гідність, що полягали у висловленні в її адресу нецензурною лайкою, словесному залякуванні, особистій образі, тим самим вчинив психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Надалі, 20.01.2022 о 11 годині ОСОБА_3 за місцем спільного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, що виражалися в висловлюваннях в її сторону нецензурною лайкою, образливих висловлюваннях, чіпляннях, тим самим вчинив психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області № 601/261/22, провадження №3/601/153/2022 від 02.02.2022 об'єднано справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення №601/261/22 (провадження №3/601/153/2022) та за ч.1 ст. 173-2 КУпАП №601/262/22 (провадження №3/601/154/2022) в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №601/261/22 (провадження №3/601/153/2022). ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170 (сто сімдесят) гривень у дохід держави.
Крім того, 03.02.2022 о 17 годині 10 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, принижуючи її честь і гідність, що полягали у висловленні в її адресу нецензурною лайкою, словесному залякуванні, особистій образі, тим самим вчинив психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до постанови Кременецького районного суду Тернопільської області №601/715/22, провадження №3/601/373/2022 від 06 травня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 гривень.
Надалі, 09.02.2022 стосовно ОСОБА_3 винесено терміновий заборонний припис терміном на 10 діб з обмеженням - заборона у будь-який час та спосіб контактувати із ОСОБА_6 , що стверджується терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серіїї НОМЕР_1 від 09.02.2022.
Крім того, 12 квітня 2022 року рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області у справі №601/643/22 видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , встановлено строком на 6 місяців наступні заходи обмеження прав ОСОБА_3 та покладено на нього обов'язки: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) із ОСОБА_6 у житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_2 ; заборонено наближатися на відстань меншу 300 метрів до місця проживання ОСОБА_6 , а саме до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 ; заборонено вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто або через третіх осіб.
Крім того, 28 квітня 2022 року близько 19 години (точний час досудовим розслідуванням не встановлений) у ОСОБА_3 , який перебував в будинку АДРЕСА_2 , виникла словесна суперечка із його матір'ю ОСОБА_6 , вході якої, ОСОБА_3 , обмежуючи вихід з будинку ОСОБА_6 своїм корпусом, відчуваючи до неї особисту неприязнь, діючи умисно, з метою погрози останній вбивством, схопив правою рукою за ліве плече ОСОБА_6 , тримаючи при цьому в лівій руці ніж, демонстрував його потерпілій, яка перебувала в обмеженому просторі, оскільки вихід з будинку був загороджений, даючи останній реальні підстави побоюватися у здійсненні такої погрози.
В результаті вищевказаних дій, потерпіла ОСОБА_6 сприйняла погрози вбивством, як реальні і відчуваючи загрозу своєму життю, попросила сина ОСОБА_3 заховати ніж та відпустити її , після чого звернулася в поліцію за допомогою.
Крім того, 29.04.2022 біля 18 години 55 хвилин у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел на вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, 29.04.2022 біля 18 години 55 хвилин, ОСОБА_3 за місцем свого спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 повторно протягом року вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловленні в її адресу нецензурними, образливими словами, принижуючи її честь і гідність, погроз фізичною розправою, штовханням, тим самим вчинив психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.
Також, продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань своїй матері ОСОБА_6 , 11.05.2022 о 09 годині, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, принижуючи її честь і гідність, що полягали у висловленні в її адресу нецензурною лайкою, словесному залякуванні, особистій образі, тим самим вчинив психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Крім того, ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, яка визначає, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 289 ЦК України, яка встановлює, що фізична особа має право на особисту недоторканість та не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань своїй матері ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, умисно, систематично у період часу з 03.01.2022 по 11.05.2022 вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.
У результаті кримінально-протиправної діяльності ОСОБА_3 грубо порушені норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин і заподіяно шкоду особистим правам та інтересам потерпілої ОСОБА_6 , наданих їй Конституцією України.
За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини його вчинення. Показав, що дійсно, будучи раніше неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення відносно своєї матері ОСОБА_6 домашнього насильства, з 03.01.2022 по 11.05.2022, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та виганяв її з приміщення квартири. Під час судового розгляду обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні на суворому покаранні обвинуваченому не наполягала.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з'ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, допитавши обвинуваченого та дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 4 ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та служба в ЗСУ під час воєнного стану. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно з положеннями ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, задовільно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога, та у лікаря-психіатра.
Крім того, суд враховує поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, яка наповнена критичною оцінкою вчиненого та висловленням жалю з приводу скоєного, а також демонстрацією готовності нести відповідальність за вчинене (повне визнання вини, належна процесуальна поведінка).
Окремо суд враховує й позицію щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , висловлену потерпілою ОСОБА_6 у судовому засіданні, яка хоча і не має переважного значення при прийнятті рішення щодо покарання, втім не може бути залишена без належної уваги та оцінки і безумовно підлягає врахуванню в сукупності з іншими обставинами.
З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на строк, передбачений санкцією ст. 126-1 КК України, з покладенням на обвинуваченого передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Про необхідність призначення саме такого покарання, на переконання суду, свідчать ті обставини, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, що свідчить про усвідомлення ним своїх протиправних дій, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
При цьому, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_3 інших, передбачених санкцією ст. 126-1 КК України покарань.
На думку суду, покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на обвинуваченого передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України обов'язків буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, в тому числі проти життя та здоров'я особи, забезпечує співрозмірність діяння та кари, а також не суперечить таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Також, одночасно з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду, відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1КК України, з урахуванням обставин вчинення обвинуваченим домашнього насильства відносно його матері ОСОБА_6 , що містить ознаки систематичності, суд вважає за необхідне застосувати в інтересах потерпілої до обвинуваченого обмежувальний захід, що застосовується до осіб, які вчинили домашнє насильство, а саме: у вигляді направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на мінімальний строк, передбачений приписами ч. 3 ст. 91-1 КК України.
Потерпіла у судовому засіданні відмовилася від цивільного позову.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України в період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у вигляді направлення його для проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць.
Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий