"24" вересня 2024 р. Справа № 596/1108/24
Провадження № 2-др/596/11/24
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Лисюк І.О.,
за участю: секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дядика Я.Б. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09.07.2024 в цивільній справі № 596/1108/24, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, задоволено.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який вони зареєстрували 06 червня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, відповідний актовий запис №76. (Свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 , видане 06 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області). Відновлено дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_1 , змінивши його на дошлюбне дівоче « ОСОБА_3 ». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн. Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету сплаченого згідно квитанції ID:6925-0733-7208-8327 від 06.06.2024 року 50 відсотків судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок, повернуто з державного бюджету сплачений згідно квитанції ID:2345-2969-6744-7180 від 06.06.2024 року судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
01.08.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дядик Я.Б. звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. (а.с.67,68).
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.08.2024 визначено головуючу суддю Лисюк І.О.
12.08.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшло електронною поштою заперечення, в обгрунтування якого відповідач просив у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дядика Ярослава Борисовича про ухвалення: додаткового рішення в справі № 596/1108/24, відмовити, оскільки оскільки докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат по оплаті правничої допомоги (зокрема, копія договору про надання правничої допомоги від 04 червня 2024 року), до ухвалення у справі рішення не подавались, а також стороною позивача до ухвалення у справі рішення не було зроблено заяви про подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомоги протягом п'яти днів від дня ухвалення рішення.
24.09.2024 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дядика Я.Б. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності позивача та його представника.
Інші учасники справив судове засідання не зявились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд приходить до наступного.
Відповідно частин 1, 2 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Частинами 1, 2 ст. 134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вказане повністю кореспондується із принципом змагальності, адже кожна сторона повинна довести ті обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги та заперечення.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Нормою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, процесуальним законом на учасника справи покладено обов'язок у першому зверненні до суду навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а докази у підтвердження понесених витрат учасник справи повинен надати суду до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву і ці докази неможливо було подати з поважних причин.
Як встановлено, рішення в справі ухвалено судом 09.07.2024.
З тексту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що позивач в заяві зазначав попередню орієнтовну суму понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. До позову позивачем ОСОБА_1 на підтвердження понесення цих витрат долучено акт прийому передачі наданих послуг від 06.06.2024, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 06.06.2024, ордер від 06.06.2024. (а.с.2,3,10,11,12).
Як встановлено, ухвалою суду від 25.07.2024 подану стороною позивача заяву про ухвалення додаткового рішення від 15.07.2024, повернуто заявнику без розгляду згідно приписів ч.4 ст.183 ЦПК України.(а.с.61).
01.08.2024 року представником позивача адвокатом Дядик Я.Б. подано заяву про ухвалення додаткового рішення. В заяві представник позивача просить також долучити до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 04.06.2024, проте не зазначає причин неподання даного доказу до ухвалення справі рішення, хоча строк подання доказів понесених судових витрат закінчився 15 липня 2024 року. (а.с.67,68).
Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення та докази у підтвердження понесених витрат (копія договору про надання правничої допомоги від 04.06.2024) подані представником позивача адвокатом Дядик Я.В. від 01.08.2024, тобто зі спливом строків, передбачених положенням ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Наведене підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові КГС ВС у справі № 922/2604/20 від 20 липня 2021 року. Зокрема, у вказаній справі Суд зазначив, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Аналогічні висновки щодо необхідності доказування суми судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування якої заявляє учасник справи були також викладені у постанові ВП ВС від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові ОП КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні
Крім того, як встановлено, в долученому до позову Ордері на надання правничої допомоги ОСОБА_1 зазначено, що він виданий адвокатом Дядик Ярославом Борисовичем на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 04.05.2024. (а.с.12). Договір від 04.05.2024 стороною позивача не долучався.
За встановлених обставин, оскільки докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат по оплаті правничої допомоги (зокрема, копія договору про надання правничої допомоги від 04.06.2024, від 04.05.2024 з врахуванням виданого Ордера), стороною позивача до ухвалення у справі рішення не подано, а також не зроблено заяви про намір подання таких доказів протягом п'яти днів від дня ухвалення рішення, заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дядика Я.Б. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141, 246, 270, 274, 279, 353-355 ЦПК України, суд,-
Ухвалити додаткове рішення у справі №596/1108/24, яким відмовити у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Рішення може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 24.09.2024.
Суддя Гусятинського районного суду Ірина ЛИСЮК