Справа № 357/8626/24
3/357/4151/24
24.09.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 : судом не встанолено,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 075111 від 09.06.2024 о 19 год. 40 хв., в м. Біла Церква вул. Молодіжна, 24 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Honda DIO» без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась у присутності двох свідків, чим порушила вимоги п.2.5 Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Притягувана до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином про що в справі мається рекомендоване повідомлення, про причину неявки суд не повідомлено. Суду з прав людини (зокрема, рішення "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року) наголошує, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі N 0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На підставі ст. 252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина водія ОСОБА_1 в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не може ґрунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Відповідно до ч. 1ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 075111 від 09.06.2024, не містить всіх конкретних даних про обставини вчинення адміністративного правопорушення, у такому вигляді через його істотні недоліки не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь водія ОСОБА_1 .
За наведених обставин, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності, та оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, порушення вимог п. 2.5 ПДР України, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, інспектора патрульної поліції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а також даним відеофіксації розміщених на відеодиску формату DVD R, виходячи із наступного.
Як вбачається з відео файлу «clip - 6» о 19 год. 40 хв. транспортний засіб «Honda DIO» зупинився поблизу смуги дорожнього руху перед припаркованим автомобілем. В подальшому на відео файлі «clip - 0,1,2,3 » які розпочинаються о 20:53 зафіксовано, як працівники поліції ведуть розмову між собою а водій ОСОБА_1 стоїть біля свого припаркованого транспортного засобу. Як вбачається з «clip - 4» о 21 год. 15 хв. працівник патрульної поліції роз'яснює права ОСОБА_1 та право пройти огляд в медичному закладі, суд звертає увагу, що працівниками поліції ОСОБА_1 не роз'яснено право пройти огляд на місці зупнки транспортного засобу, що є значним порушення інструкції. Крім того суд звертає увагу на пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в яких зазначені, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляду на місці, проте дану подію не відображено на відео який наданий в якості доказу поліцейськими. В протоколі поліцейський перераховує ознаки алкогольного сп'яніння водія: «...виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці». Проте, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували ці обставини. Відеозапис у якому не відображені ознаки сп'яніння не можуть вважатися достатніми доказами на підтвердження вини у вчиненні інкримінованого правопорушення.З відеозапису, долученого до протоколу, вбачається, що поведінка ОСОБА_1 не є сумнівною, є адекватною, вона нормально спілкується з поліцейськими, логічно висловлює свої міркування. Також не вбачається ознак сп'яніння, які зазначені у протоколі. Також суд звертає увагу на те, що поліцейські чомусь не відсторонили водія ОСОБА_1 , яку вони запідозрили у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що суперечить внутрішнім наказам та інструкціям МВС.
Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, а його вина не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження у справі піддягає закриттю.
Вчинення даного адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_1 не було підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи наведене, у зв'язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в суді і вичерпані можливості їх отримання, справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю складу в його діях даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, ст. 285 КУпАП,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО.Л. ГАВЕНКО