Справа № 357/8586/24
3/357/4125/24
18.09.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Державної Спеціальної Служби Транспорту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце служби: військова частина НОМЕР_1 , стрілець, молодший сержант, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: дані відсутні.
за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП
14.06.2024 року о 21:30 годині в ході проведення вечірньої повірки особового складу 3 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , було встановлено факт відсутності молодшого сержанта ОСОБА_1 в пункті тимчасового розташування особового складу, а саме в населеному пункті АДРЕСА_2 . 15.06.2024 року о 15:00 годині молодший сержант ОСОБА_1 самостійно прибув до місця розташування особового складу 3 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 . В діях молодшого сержанта ОСОБА_1 встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4, ст. 17211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, встановлено, що з 31.03.2022р. у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу молодший сержант ОСОБА_1 .
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі-Статуту) молодший сержант ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Проте, всупереч наведеним вимогам Статуту, діючи умисно, всупереч інтересам служби, молодший сержант ОСОБА_1 14.06.2024 року самовільно залишив пункт тимчасового розташування особового складу 3 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 та 15.06.2024 року самостійно прибув до місця розташування особового складу 3 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 :
14.06.2024 року о 21:30 годині при проведенні вечірньої повірки особового складу 3 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 командиром взводу молодшим сержантом ОСОБА_2 було встановлено факт відсутності стрільця взводу молодшого сержанта ОСОБА_1 в пункті тимчасового розташування особового складу за адресою АДРЕСА_2 . 15.06.2024 року о 16:30 годині молодший сержант ОСОБА_1 самостійно прибув до місця розташування особового складу З взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Таким чином, за викладених вище обставин, молодший сержант ОСОБА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , стрілець, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, в умовах особливого періоду (воєнного стану), скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 172-11Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 14.06.2024року після виписки з медичної частини їздив до штабу бригади вирішувати фінансові питання у зв'язку з потребою медикаментів . Просив закрити провадження по справі в зв'язку із закінченням строків розгляду справи.
Ретельно перевіривши протокол про військове адміністративне правопорушення серії Т0930 №279 від 15 червня 2024 року та додані до нього матеріали, вважаю, що розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю без встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.8КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.38КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення 14 червня 2024 року, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення сплив, тому суддя вважає, що останній не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки на час розгляду справи в суді минули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38КУпАП.
Відповідно до узагальненого науково консультативного висновку науково консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07 листопада 2017 року, при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Суди, при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
За логічним тлумаченням абзацу першого статті 247КУпАП встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, вважаю, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Приймаючи до уваги викладене, не встановлюючи наявність або відсутність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Керуючись ст.6 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.8, ч.2 ст.38, п.7 ст.247, ст.ст.283,284КУпАП
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.4ст.172-11КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС