Справа № 291/970/24
Провадження №2/291/408/24
іменем України
24 вересня 2024 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Гарбарук І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Колесник Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ружин в порядку загального позовного провадження цивільну справу №291/970/24 за позовом №291/970/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
02.08.2024 на адресу суду надійшов вказаний позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 головуючою суддею визначено Гарбарук І.М.
09.08.2024 на адресу суду надійшла відповідь з Вчорайшенської сільської ради щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 06.08.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому провадженні.
19.08.2024 на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за її відсутності, водночас, вказала, що позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
21.08.2024 Ружинська державна нотаріальна контора у листі від 20.08.2024 №625/02-14 повідомила, що спадкова справа відносно майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, заява на прийняття спадщини не подавалася.
Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року закрито підготовче провадженне та призначено розгляд справи по суті.
Позивачка у заяві від 27.08.2024 просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи до розгляду по суті.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, у заяві від 13.08.2024 просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо встановлення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, та все, що буде належати мені на час смерті заповів внучці Потрійній (Кардаш, прізвище змінено у зв'язку з укладенням шлюбу, а.с. 15) ОСОБА_4 (а.с. 8).
Заповіт посвідчений секретарем Вчорайшенської сільської ради, на даний час чинний, не оспорений, в судовому порядку недійсним не визнавався.
Так, зокрема ОСОБА_3 належала земельна ділянка, загальною площею 0,2500 га, за адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.06.2010, та житловий будинок, загальною площею 78,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 21, 22).
На день смерті з ОСОБА_3 проживала його дружина ОСОБА_2 (а.с. 20).
ОСОБА_1 , як спадкоємець майна, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачкою пропущено шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та роз'яснено можливість звернення до суду із відповідною заявою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини(а.с. 23).
Позивачка стверджує, що пропустила встановлений законом строк для звернення із заявою до нотаріуса для прийняття спадщини у зв'язку з тим, що їй не було відомо про наявність заповіту, про наявність заповіту їй стало відомо лише у липні 2024 року під час розмови з відповідачкою.
21.08.2024 Ружинська державна нотаріальна контора у листі від 20.08.2024 №625/02-14 повідомила, що спадкова справа відносно майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, заява на прийняття спадщини не подавалася.
Надаю правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;
- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;
- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;
- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).
Таким чином, в даному конкретному випадку необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення її додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
З врахуванням місця знаходження майна, на думку суду, достатній строк для подання заяви про прийняття спадщини становитиме один місяць з дня набрання чинності рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини за заповітом, рахуючи з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук