Романівський районний суд Житомирської області
290/1249/24
Іменем України
24 вересня 2024 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Панасюк К.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати, зареєстрований 1 травня 2024 року з відповідачем шлюб, посилаючись на те, що спільне життя з останньою не склалося, шлюбно-сімейні відносини фактично припинилися і збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
6 вересня 2024 року до суду від відповідача надійшла заява про визнання позову.
Судом встановлено, що 1 травня 2024 року Агентством розвитку державних послуг, Відділом реєстрації актів цивільного стану, Імеретія, Грузія актовим записом № 68243000957 було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем.
Відповідно до частини першої, другої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 58 Закону України «Про Міжнародне приватне право України» встановлено, що шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Відповідно до статті 13 Договору між Україною і Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 9 січня 1995 року, який ратифіковано 22 листопада 1995 року, (далі Договір) документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій та перекладів, що засвідчені відповідним органом.
Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються дійсними, вважаються такими й на території другої Договірної Сторони.
Відповідно до статті 1 Договору громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони стосовно своїх особистих та майнових прав таким самим правовим - захистом, як і громадяни цієї Договірної Сторони.
Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до суду, прокуратури, нотаріату (які надалі іменуються «установами юстиції») та в інші установи другої Договірної Сторони, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, можуть виступати в них, порушувати клопотання, подавати позови та здійснювати інші процесуальні дії на тих самих умовах, як і громадяни цієї Договірної Сторони.
Цивільними справами в розумінні даного Договору визнаються також сімейні справи.
Частиною 1 статті 27 Договору передбачено, що у справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство та компетентні установи Договірної Сторони, громадянами якої подружжя було на момент подання заяви. Якщо подружжя має місце проживання на території другої Договірної Сторони, компетентні також установи цієї Договірної Сторони.
Згідно статті 63 Закону України «Про Міжнародне приватне право України» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України (далі СК України) кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Частиною 3 статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного Кодексу.
Статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Частиною 2 статті 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку про необхідність його задоволення.
За змістом частини 1 статті 142 ЦПК України, суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору присуджує до стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 10-13, 142, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між громадянином України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) та громадянкою України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) зареєстрований 1 травня 2024 року Агентством розвитку державних послуг, Відділом реєстрації актів цивільного стану, Імеретія, Грузія актовим записом № 68243000957 - розірвати.
Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно квитанції №40 від 13 серпня 2024 року, в сумі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605,60 грн судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя М.М. Кірічук