Справа 288/1564/24
1-і/288/23/24
24 вересня 2024 року . селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060000000317 від 05 квітня 2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Народичі, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 201-2 КК України,
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні № 12024060000000317 від 05 квітня 2024 року відносно ОСОБА_4 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 201-2 КК України.
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 28 червня 2024 року вищезазначений обвинувальний акт був призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
24 вересня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про скасування арешту з майна.
В судовому засіданні захисники підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.
Обвинувачений також підтримав клопотання своїх захисників.
Прокурор заперечував щодо задоволення даного клопотання, оскільки рахує, що клопотання заявлено передчасно. Крім того, вказує, що дане майно є предметом кримінального правопорушення і інкримінована обвинуваченому стаття, у разі визнання його винуватим, передбачає конфіскацію майна.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та додані матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Правові підстави для накладення арешту на майно визначені ст. 170 КПК України.
Судом встановлено, що слідчим суддею було накладено арешт на майно та дане майно визнано в подальшому речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Дані обставини у судовому засіданні ніким не заперечувались. Однак у суду на разі відсутні матеріали кримінального провадження, а до клопотання вказані процесуальні документи не додані.
Згідно з ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З огляду на встановлені у ході розгляду клопотання обставини, зокрема те, що на даний час порядок і обсяг дослідження доказів судом не встановлювався, а арешт майна застосований саме з метою збереження речових доказів, за таких обставин потреба у їх збереженні на даний час не відпала, оскільки під час дослідження доказів у майбутньому в сторін та суду можуть виникнути питання з приводу вчинення додаткових процесуальних дій щодо даного майна. Зважаючи на ступінь тяжкості та характер кримінального правопорушення, арешт вказаного майна забезпечуватиме справедливу рівновагу між суспільним інтересом та приватним інтересом його власників.
Крім того, в даному клопотанні захисниками не зазначено коли накладено арешт, яким судом та не додано будь-яких доказів про накладення арешту на майно, яке вони вказують у клопотанні.
Таким чином, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення, з метою збереження вказаного майна, яке має силу речового доказу, рішення щодо даних речових доказів вирішується судом при ухвалені судового рішення, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 170, 174, 369-372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про скасування арешту з майна -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1