Справа № 583/4055/24
2/583/1050/24
24 вересня 2024 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Семенової О.С.,
з участю секретаря
судового засідання Гайдейчук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /далі ТОВ «ФК «ЄАПБ»/ через свого представника ОСОБА_2 09 серпня 2024 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 74224,75 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 11 серпня 2023 року було укладено кредитний договір № 7356375, загальна сума заборгованості за цим договором складає 27006,00 грн, з якої 5600,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20076,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1330,00 грн - заборгованість за комісією. Також між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 08 вересня 2023 року укладено кредитний договір № 103287970, загальна сума заборгованості за цим договором складає 11940,00 грн, з якої 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8370,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 570,00 грн - заборгованість за комісією. Крім цього 28 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 4839823, загальна сума заборгованості за цим договором складає 35278,75 грн, з якого 9900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25378,75 грн - сума заборгованості за відсотками.
29 січня 2024 року ТОВ «Мілоан» уклав договір факторингу № 29012024 з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/2021. Вказує, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання згідно цих договорів, внаслідок чого утворилася заборгованість на загальну суму 74224,75 грн /сімдесят чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 75 копійок/.
05 вересня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що відповідач з 30 травня 2022 призваний до Збройних Сил України на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022. В зв'язку з цим просить застосовування положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (військовослужбовці, які мають кредитні зобов'язання перед банком, мають право на звільнення від сплати відсотків за користування кредитом). Позовні вимоги визнає частково в частині стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами: № 7356375 від 11 серпня 2023 року суму заборгованості за основною сумою боргу 5600,00 грн; № 103287970 від 08 вересня 2023 року суму заборгованості за основною сумою боргу 3000,00 грн; № 4839823 від 28 серпня 2023 року суму заборгованості за основною сумою боргу 9900,00 грн /а.с. 77-78/.
09 вересня 2024 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, в якій він вказав, що відповідно до роз?яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов?язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Документом, який підтверджує призив та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Оскільки відповідач набув статусу військовослужбовця у 2022 році, для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач зобов?язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом. В зв'язку з цим нарахування відповідачу відсотків здійснювалось з тих підстав, що відповідач не повідомив первісних кредиторів відповідно до чинного законодавства про те, що він є військовослужбовцем та що на нього поширюються норми ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідачем умови укладених договорів не виконувалися, а тому нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов укладених договорів є правомірними і відповідач жодним чином не позбавляється від виконання умов договорів та погашення заборгованості в повному обсязі. На підставі цього просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі /а.с. 89-100/.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі /а.с. 100/.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, позовні вимоги визнав частково.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Згідно із ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11 серпня 2023 року та 08 вересня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори № 7356375 та № 103287970, в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створено в інфомаційно комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби відповідно до пункту 6 кредитного договору.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно із п.1.1 кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2 кредитних договорів за реквізитами, зазначеними у п.2.1 кредитних договорів.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився із наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами, приймаючи умови кредитного договору. Відповідач також підтвердив, що умови договору йому зрозумілі та що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства, забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Крім цього 28 серпня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4839823.
Згідно із п.1 договору позики позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього договору позики відповідач підтвердив ознайомленням на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено с.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.5.1.п.5 договору позики).
Відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розмішені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (далі Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п.п.5.2 п.5 договору позики).
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають і загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua.
Ці Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст., ст.641, 644 цк України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п.20 договору позики цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису з одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/2021 (далі договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
29 січня 2024 між ТОВ «ФК «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 2809023 (далі договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «І МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до п.1.1 Договорів факторингу Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно із п.1.2 перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийму передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скраплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстрів боржників № 2 від 29 січня 2024 року до договорів факторингу № 29012024 від 29 січня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами в загальному розмірі 11940,00 грн.
Відповідно до п.1.3 Договорів факторингу ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язуються протягом десяти робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Із правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 23 вересня 2015 року по справі №6-979цс15, вбачається, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що відповідач з будь яких підстав не отримав вище зазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в договорі позики, і таке виконання було б належним у відповідності до положень статті 516 ЦК України.
Всупереч умовам Кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Згідно з умовами Кредитних договорів Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договорами.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитними договорами.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 7356375 від 11 серпня 2023 року в сумі 27006,00 грн., з яких: 5600,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 20076,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1330,00 грн - заборгованість за комісією; та договорами позики: № 103287970 від 08 вересня 2023 року в сумі 11940,00 грн., з якого: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8370,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 570,00 грн - заборгованість за комісією; № 4839823 від 28 серпня 2024 року в сумі 35278,75 грн., з якого 9900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25378,75 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач частково визнав кредитну заборгованість в частині стягнення кредитними договорами: № 7356375 - за основною сумою боргу 5600,00 грн, № 103287970 - за основною сумою боргу 3000,00 грн, та договором позики № 4839823 - за основною сумою боргу 9900,00 грн, загальна сума, яку визнає відповідач складає 18800,00 грн.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
За змістом ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зав'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договорів кредиту та позики, укладених між сторонами, оскільки, Кредитор внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що позивач розраховував при укладенні договорів.
Пунктом 16 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_1 , який виданий на ім'я ОСОБА_4 , а також довідки військової частини від 30 серпня 2024 року, відповідач призваний 30 травня 2022 року на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 у Збройні Сили України по мобілізації, перебуває на військовій службі у військовій частині, та витягом із наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 30 травня 2022 року, яким теж підтверджується, що з 30 травня 2022 року ОСОБА_1 прийняв посаду та приступив до виконання службових обов'язків, на підставі Указу Президента України № 342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17 травня 2022 року /а.с. 79-81/.
Таким чином на відповідача з травня 2022 року, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.
З огляду на наведені обставини вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 відсотків та комісії за кредитними договорами, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач як військовослужбовець (відповідні докази про що надано відповідачем) згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів за кредитними договорами.
Тому позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, за всіма договорами в загальній сумі 18800,00 грн., в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.
Відповідно до квитанції позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн /а.с. 8/.
Ураховуючи, що позовні вимоги частково задоволені в сумі 18800,00 грн, тобто на 25,33 % від суми позову в розмірі 74224,75 грн, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 766,99 грн судового збору (3028,00 грн : 100 х 25,33 %).
Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 207, 626, 628, 634, 638, 526, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, суд
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , рнокпп НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014/заборгованість за кредитним договором: № 7356375 від 11 серпня 2023 року в сумі 5600,00 грн; № 103287970 від 08 вересня 2023 року в сумі 3000,00 грн, та договором позики № 4839823 від 28 серпня 2023 року в сумі 9900,00 грн, загальна сума 18800,00 грн /вісімнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок/, та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 766,99 /сімсот шістдесят шість гривень 99 копійок/.
Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційної-комунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.С. Семенова