Справа № 276/2190/24
Провадження по справі 1-кс/276/333/24
24 вересня 2024 року смт. Хорошів
Слідчий суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна, подане старшим дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12024065460000126 від 21.09.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
встановив:
Дізнавач сектору дізнання за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлене20.09.2024 рокупід час проведення огляду місця події, а саме на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 17.07.2024 року на ім'я ОСОБА_5 , яке упаковано до спец пакету № PSP 1196686.
В обґрунтування клопотання дізнавач сектору дізнання вказав, що 20.09.2024 року до ВП № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення на лінію 102 від поліцейського СРПП ВП № 1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 про те, що 20.09.2024 під час відпрацювання смт. Пулини Житомирського району Житомирської області близько 15 год. 27 хв. по АДРЕСА_1 було зупинено автомобіль марки Форд д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_2 , в якого під час перевірки посвідчення водія серія НОМЕР_1 виявлено ознаки підробки.
Цього ж дня на місце події прибула слідчо-оперативна група, якій під час огляду місця події ОСОБА_5 добровільно видав підроблена посвідчення водія серія НОМЕР_1 видане 17.07.2024 року на його ім'я.
В клопотанні дізнавач зазначив, що вилучене в ході огляду місця події майно є речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, може бути використане як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12024065460000126 від 21.09.2024.
Дізнавач сектору дізнання в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, в якій просить клопотання розглядати без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 , щодо якого вирішується питання про арешт майна, в судове засідання не прибув.
З огляду на те, що відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України явка учасників не є обов'язковою, а строк розгляду клопотання обмежений, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без участі слідчого та власника майна.
Згідно з ч.4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників судового провадження, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Згідно із ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. В частині 5 цієї ж статті передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Частинами 1, 2 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Судом встановлено, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12024065460000126 від 21.09.2024 року за ч.4 ст.358 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 20.09.2024 року до ВП № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення на лінію 102 від поліцейського СРПП ВП № 1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 про те, що 20.09.2024 під час відпрацювання смт. Пулини Житомирського району Житомирської області близько 15 год. 27 хв. по АДРЕСА_1 було зупинено автомобіль марки Форд д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_2 , в якого під час перевірки посвідчення водія серія НОМЕР_1 виявлено ознаки підробки.
За даним фактом 21.09.2024 розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Вказане підтверджується рапортом ЄО №6124 від 20.09.2024, протоколом огляду місця події з додатками від 20.09.2024, письмовою заявою ОСОБА_5 від 20.09.2024 про видачу працівникам поліції посвідчення водія та іншими документами, доданими до клопотання.
23.09.2024 дізнавачем у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання вищевказаного вилученого майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно із ч.ч. 1, 11 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає, що обмеження у користуванні та розпорядженні вилученими речовими доказами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути об'єктом експертних досліджень, на вказаній стадії провадження є виправданим та таким, що сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України.
Враховуючи, що вилучене вищевказане майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024065460000126 від 21.09.2024 за ч.4 ст. 358 КК України є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та враховуючи, що вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, та може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою забезпечення збереження речових доказів тавстановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арештз позбавленням права володіння, користування та розпоряджання на посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 17.07.2024 року на ім'я ОСОБА_5 , яке упаковано до спец пакету № PSP 1196686.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1