Справа № 273/1782/24
Провадження № 2-а/273/32/24
про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2024 року м.Баранівка
Суддя Баранівського районного суду Житомирської області Самойленко Л.М., перевіривши матеріали позовної заяви представника позивача Ковальчук Руслани Миколаївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, ОСОБА_2 , про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
11.09.2024 року після усунення недоліків до Баранівського районного суду Житомирської області надійшов вказаний адміністративний позов представника позивача Ковальчук Р.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, ОСОБА_2 , про оскарження постанови серії ББА №320929 від 14.04.2024 року у справі про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП. В позовній заяві адвокат Ковальчук Р.М. також просить поновити ОСОБА_1 строк на оскарження вищевказаної постанови, пропущений з поважних причин. Своє клопотання представник позивача мотивує тим, що постанова після винесення позивачу вручена не була, також не була надіслана йому засобами поштового зв'язку. 07.08.2024 представник позивача звернулася до Баранівського районного суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи №273/962/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. До ознайомлення представника з копією вказаної постанови в матеріалах справи №273/962/24 позивач не був знайомий з її змістом, тому не міг визначитися з необхідністю та підставами її оскарження. Тому вважає, що строк на оскарження постанови позивачем пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2 ст. 286 КАС України).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
В якості доказів поважності пропущення строку представник позивача додала копію заяви від 07.08.2024 року про ознайомлення з матеріалами справи №273/962/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП в електронному вигляді.
Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/2987/20 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Згідно долученої копії оскаржуваної постанови серії ББА № 320929 від 14.04.2024, вбачається, що в графі 9 "Копію постанови мною отримано" зазначено "від ознайомлення та підпису відмовився". Відмовляючись від підпису, на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач усвідомлював і знав про винесення вказаної постанови, а тому був обізнаний про можливі негативні наслідки за фактом винесення цієї постанови. Отже, ОСОБА_1 вже 14.04.2024 повинен був усвідомлювати, що він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, й при бажанні вчиняти дії для захисту своїх прав, у тому числі й знайомитися з адміністративними матеріалами, отримувати постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскаржувати її у визначений законом строк тощо. Тривалість пропущеного строку є значною, а бездіялність позивача вказує на пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі.
У пунктах 36, 37 постанови від 25.05.2023 у справі №620/3811/22 Верховний Суд відзначив, що "36. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
37. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо".
Виходячи з наведеного, суд вважає, що представником позивача не доведено наявності обставин, що перешкоджали ОСОБА_1 звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 286 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на оскарження постанови, причини пропуску строку оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними. Тому, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, зокрема протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на встановлене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 94, 123, 160, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, ОСОБА_2 , про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО