Провадження № 2/582/261/24
Справа № 582/901/24
Копія
"13" вересня 2024 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді -Яковенко Н.М.,
за участю секретаря - Ярмоленко А.І.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
Представник позивача адвокат Скляров С.Л. звернувся до суду із цим позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 та просить ухвали рішення яким визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,60 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вільшанської сільської ради Роменського району, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №648148 від 29.11.2002 року, в порядку спадкування.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла спадщину та успадкувала наступне майно: земельну ділянку площею 0,60 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №648148 від 29 листопада 2002 року, житловий будинок із господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 . В свою чергу ОСОБА_2 зазначене майно набула в порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_3 (рідна баба позивача). Саме ОСОБА_3 була власником житлового будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Разом з тим, земельна ділянка площею 0,60 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №648148 від 29 листопада 2002 року так і лишилась непереоформленою, за отриманням свідоцтва про право на спадщину саме на земельну ділянку ОСОБА_2 за життя до нотаріуса не зверталася та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач позбавлена можливості оформити спадкові права на вказану земельну ділянку в нотаріальному порядку. Захистити своє право в інший спосіб, крім звернення до суду з даним позовом, позивач не має можливості. У зв'язку з цим у ОСОБА_1 виникла необхідність звертатися до суду для захисту своїх прав.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Скляров С.Л., не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а судове засідання просив провести без їх участі.
Представник відповідача Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області направив до суду заяву, у якій просить розгляд справи провести без участі представника, проти позову не заперечує. Таку позицію відповідача суд розцінює як фактичне визнання позову.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно зі ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 роз'яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, пересвідчившись, що визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Вільшана Недригайлівського району Сумської області, що підтверджується копією сторінок паспорта серії НОМЕР_2 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 30 липня 2018 року серія НОМЕР_3 (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.
Родинні відносин позивача ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_4 (а.с.25), копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 (а.с.26).
Відповідно до копії довідки-характеристики, яка видається в зв'язку з оформленням спадкових прав, виданої виконавчим комітетом Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області №249 від 12.06.2024 (а.с. 9) громадянка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою була зареєстрована одна. Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом Вільшанської сільської ради не посвідчувався.
Із копії довідки приватного нотаріуса Торчицької В.М. №301/02-14 від 27.09.2021 року вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 заведена спадкова справа №109/2018, заяв від інших спадкоємців не надходило, ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 (а.с. 24).
Копія свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Торчицькою В.М. підтверджує, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1931 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її дочка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Відповідно до інформації виконкому Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області від 07.09.2022 № 845, ОСОБА_1 , 1954 року народження, дійсно є власником домогосподарства в АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.2022 ( а.с. 20).
За життя мати позивача ОСОБА_2 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Вільшана Недригайлівського району Сумської області (згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 14.07.1994) земельну ділянку площею 0,60 га за адресою АДРЕСА_1 та житловий будинок із господарськими спорудами за цією ж адресою.
Відповідно до копії архівного витягу від 18.06.2024 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько - ОСОБА_7 …, мати - ОСОБА_8 ( а.с. 28).
Як вбачається із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя мати позивача 13.07.1951 уклала шлюб із ОСОБА_9 та змінила прізвище " ОСОБА_10 " після реєстрації шлюбу на ОСОБА_11 (а.с. 29).
Із копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 27.07.1988 вбачається, що власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зазначена ОСОБА_3 (а.с. 16).
Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 17), слідує, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , її дочка ОСОБА_2 , яка проживала на той період в АДРЕСА_2 , є спадкоємцем майна, яке складається із житлового будинку з господарськими будовами, що знаходяться в АДРЕСА_2 .
Копія реєстраційного посвідчення Сумського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації, записане в реєстрову книгу №1 за реєстровим №335 від 17.12.2002, посвідчує, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , зареєстрований за громадянкою ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого Недригайлівською держнотконторою 12.01.1995, р №50 (а.с. 18).
Із копії додаткових відомостей щодо об'єкта погосподарського обліку на 2016-2020 роки Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області вбачається, що голова домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , - ОСОБА_2 (а.с. 19).
Відповідно до копії виписки з рішення виконкому Вільшанської сільської ради народних депутатів №61 від 28.07.1993 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» у приватну власність ОСОБА_8 передана земельна ділянка загальною площею 0,44 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,07 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,37 га в АДРЕСА_2 (а.с. 15).
Із копії додатка №1 до рішення 2 сесії 24 скликання Вільшанської сільської ради «Про затвердження розмірів земельних ділянок які належать громадянам на правах приватної власності на землю» від 18.06.2002 ОСОБА_8 (запис під №99) було уточнено площу земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності. Уточнена площа земельної ділянки становить 0,60 га - загальна площа (а.с. 66).
Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серія Р2 №648148 від 29.11.2002 на підставі рішення ІІ сесії XXIV скликання Вільшанської сільської Ради народних депутатів від 18.06.2002 ОСОБА_8 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,60 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2 (а.с. 12).
Земельна ділянка площею 0,60 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №648148 від 29 листопада 2002 року так і лишилась непереоформленою, оскільки за отриманням свідоцтва про право на спадщину, а саме на земельну ділянку ОСОБА_2 за життя до нотаріуса не зверталася, та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із висновку про вартість земельної ділянки від 09.07.2024 вбачається, що вартість земельної ділянки площею 0,60 га, кадастровий номер невідомий, становить 51648,17 грн (а.с. 32 зв.)
Позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Торчицької В.М. з питанням оформлення спадщини після смерті матері, та отримала письмове роз'яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, у зв'язку з тим, що Державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №648148 від 29 листопада 2002 виданий на ім'я спадкодавця ОСОБА_8 після її смерті та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (а.с. 31).
З досліджених судом доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_2 , у тому числі і у виді житлового будинку та земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 . Мати позивача в свою чергу успадкувала відповідне майно, яке належало її матері ОСОБА_3 ( ОСОБА_12 , але за життя не отримала на земельну ділянку свідоцтво на право на спадщину та відповідний державний акт .
Дійсно, державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №648148 від 29 листопада 2002 виданий на ім'я спадкодавця ОСОБА_13 після її смерті на підставі рішення 2 сесії 24 скликання Вільшанської сільської ради «Про затвердження розмірів земельних ділянок які належать громадянам на правах приватної власності на землю» від 18.06.2002. Цим рішенням ОСОБА_8 було уточнено площу земельної ділянки, яка належала їй на праві приватної власності.
Разом з тим, спірну земельну ділянку ОСОБА_3 набула на підставі рішення виконкому Вільшанської сільської ради народних депутатів №61 від 28.07.1993 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», яким у приватну власність ОСОБА_8 передана земельна ділянка загальною площею 0,44 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,07 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,37 га в АДРЕСА_2 (а.с. 15).
Видача державного ату на право приватної власності на землю після смерті ОСОБА_3 зумовлена тривалим процесом виготовлення відповідної документації.
Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України 1990 року, який діяв на час передачі земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_3 згідно рішення Вільшанської сільської Ради народних депутатів, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Документи, що посвідчували право на земельну ділянку були визначені статтею 23 ЗК України 1993 року. Проте, дію статті 23 було зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року за № 19-52.
Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Пунктом 3 Декрету було визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчувалося самим рішенням уповноваженого органу про передачу у власність земельної ділянки. Згідно з пунктом 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Таким чином документом, який належним чином підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку є рішення виконкому Вільшанської сільської ради народних депутатів №61 від 28.07.1993 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», яким у приватну власність ОСОБА_8 передані відповідні земельної ділянки. А відтак, вказане нерухоме майно ввійшло до спадкової маси після її смерті та було успадковане ОСОБА_2 , а після смерті останньої - позивачем ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно пункту «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
За приписами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, до складу якої входить і спірна земельна ділянка, але не може у нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право власності на неї через відсутність належних правовстановчих документів, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на належну спадкодавцю земельну ділянку, оскільки рішення суду в такому разі буде підставою для оформлення нею права власності на успадковане майно.
Вимога про стягнення судових витрат позивачем не заявлена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,60 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вільшанської сільської ради Роменського району, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №648148 від 29.11.2002 року, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : Н. М. Яковенко