Справа№592/13672/24
Провадження №2-а/592/144/24
23 вересня 2024 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який представник підтримав у заяві про розгляд справи без його участі, та мотивує його тим, що 06.08.2024 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Макаруха Юрієм було винесено відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.08.2024 року № 004888 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 132-2 КУпАП. Згідно постанови ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 34 000 гривень 00 коп. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, оскільки згідно ТТН №р18 від 27.06.2024 року, загальна вага автомобіля МАЗ р.н. НОМЕР_1 з вантажем становить 36 250 кг, що не перевищує нормативно встановлені законодавством вагові параметри, при цьому довідка № 0020951 про результати здійснення габаритно-вагового контролю містить підпис лише однієї посадової особи Укртрансбезпеки, а підпис і печатка оператора ваг відсутні, тому, на думку позивача, фактично без оператора ваг посадова особа Укртрансбезпеки не могла здійснити ваговий контроль та прийти до висновку про те, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН №р18 від 27.06.2024 року, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством норми на понад 20%. Тому позивач просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.08.2024 року № 004888, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 132-2 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 34 000 грн.
Ухвалою суду від 22.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній адміністративній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.
Державна служба України з безпеки на транспорті повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду справи, представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутність. Раніше представником було надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки 27.06.2024 Укртрансбезпекою здійснювалась рейдова перевірка, під час якої було зупинено вантажний автомобіль МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Під час перевірки за результатом зважування транспортного засобу виявлено перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху параметрів при перевезенні подільного вантажу, а саме: перевищена загальна вага на 28,0% (допустима норма 38 тон) фактична вага склала 48 650 тон та перевищення навантаження на здвоєну вісь на 29,3% фактична вага склала 29 750 тон при допустимому навантаженні 23,000 тон. Перевезення здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної № Р18 від 27.06.2024 наданої під час перевірки водієм. Згідно відомостей зазначеної товарно- транспортної накладної маса вантажу складає 36,250 кг, в той час як фактична маса за результатом зважування становить 48,650 т. За результатами проведеної перевірки посадовими особами було складено: акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051238 від 27.06.2024; акт про перевищення транспортних засобом нормативно вагових параметрів № 029273 від 27.06.2024; Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0020951 від 27.06.2024. Таким чином, вважає, що виявлено порушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП, а саме: внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків. Щодо твердження позивача про те що зважування транспортного засобу не здійснювалося зазначено, що 27.06.2024 державним інспектором ОСОБА_3 здійснювалася відеофіксація проведення рейдової перевірки, під час якої було зупинено вантажний автомобіль МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , також здійснення зважування транспортного засобу підтверджується чеками, актом про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №029273 від 27.06.2024 та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0020951 від 27.06.2024.
Державна служба України з безпеки на транспорті, в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду справи, представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутність. Відзиву на позовну заяву від Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області до суду не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Макаруха Юрієм №004888 від 06.08.2024 року, на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, частиною 3 статті 132-2 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 34 000 грн., а саме за те, що вантажовідправником було внесено відомості масу вантажу до ТТН №р18 від 27.06.2024 року, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством норми на понад 20%.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 статті 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
У відповідності до підпункту б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси щодо вантажних автомобілів: двовісний автомобіль 18 тон; трьохвісний автомобіль 25 (для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони - 26 тон); чотирьохвісний автомобіль 32 тони; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 тон. Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тони. Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 тон.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).
За правилами п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За змістом Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У п. 21 Порядку № 1567 закріплено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
За приписами п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
При цьому, у пункті 16 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що габаритно-ваговий контроль під час здійснення перевірки проводиться двома посадовими особами.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 280/7529/21.
З матеріалів перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наданих суду вбачається, що здійснення габаритно-вагового контролю проводилось виключно старшим державним інспектором відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Максимом Стеценком.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (Порядок №879).
У п.п.2 п.2 Порядку №879 міститься визначення, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Однак, ні в довідці, ні в актах про перевищення транспортного засобу нормативних вагових параметрів та проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, не вказаний технічний прилад яким виявлено та зафіксовано порушення, що позбавляє суд можливості дати оцінку відповідності цього приладу параметрам та технічному стану.
Також, пунктом 18 Порядку № 879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207 затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, додатком 1 до якого встановлено форму довідки про здійснення габаритно-вагового контролю, яка, серед іншого, має містити підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу, наявне місце для печатки.
Аналіз норм Порядку №879 та Порядку №1007/1207 дає підстави для висновку про те, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.
Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена вищевказаним Порядком №1007/1207 та повинна містити: дату вагового контролю, найменування місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі. Вказана довідка підписується посадової особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, а також скріплюється печаткою.
Однак, як вбачається із довідки від 27.06.2024, остання також не містить відомостей в графі-підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу.
При цьому, оператор вагового комплексу, маючи відповідну кваліфікацію, є тією особою, яка безпосередньо здійснює зважування транспортного засобу і засвідчує результати зважування власним підписом та печаткою.
Тобто, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності
Відповідно до ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно дост.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінка доказів здійснюється судом за правиламист.90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд дає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, також і кожному доказу, що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
В силу п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, з огляду на те, що будь-які сумніви з приводу наявності вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, скасувавши постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Макарухи Юрія №004888 від 06.08.2024 року.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 5, 9, 246, 72-77, 255, 286 КАС України, ст. ст. 132-2 ч. 2, 251, 280 КУпАП, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Макарухи Юрія №004888 від 06.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду, у справах за ст. 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Державна служба України з безпеки на транспорті, в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області (ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 9.
Відповідач 2: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14.
Суддя І.М. Фоменко