Справа № 489/6688/24
Провадження № 3/489/2564/24
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
24 вересня 2024 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.06.2024 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 діб,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 206854 від 28.08.2024, 28.08.2024 о 20.30 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: застосував стусани та штовханні, виражався нецензурною лайкою, вибивав двері до квартири, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої особи, що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №206738 від 03.09.2024, 03.09.2024 о 16.30 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої особи, що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення судової повістки, смс-повідомленням, по телефону та оголошенням на сайті судової влади. Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи до суду. До суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
При цьому особі відомо, що на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва знаходяться справи про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось особисто під час складення протоколів. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протоколи, яка обізнана про те, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно неї перебувають на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомих їй судових проваджень, зокрема отримати судові повістки та з'явитися до суду для розгляду вказаних справ.
Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протоколи про адміністративне правопорушення; заяви ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_2 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника; копію постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.06.2024 у справі №489/3167/24; відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського), суддя дійшов таких висновків.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно вчинила домашнє насильство повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності .
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованих їй правопорушень та своїми діями вона вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за кілька адміністративних правопорушень, справи про які перебувають на розгляді одного судді, тому з метою своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин правопорушень є доцільним провести одночасний розгляд вказаних справ, об'єднавши їх в одне провадження.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 173-2 КУпАП), обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 36,252,265,280,283,291,294 КУпАП, суддя
постановив:
Справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, згідно з протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАВ №206738 від 03.09.2024 (справа №489/6688/24, провадження №3/489/2564/24), серії ВАВ № 206854 від 28.08.2024 (справа №489/6900/24, провадження №3/489/2628/24), - об'єднати в одне провадження, присвоївши єдиний номер 489/6688/24 (провадження №3/489/2564/24).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м.Миколаїв /Інгульський р-н/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Гриненко