Справа № 484/1926/17
Номер провадження 1-кп/473/213/2024
іменем України
"24" вересня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі суду: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області кримінальне провадження №42017000000001070 від 06.04.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
В провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження № 42017000000001070 від 06.04.2017 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
ОСОБА_13 пред'явлене обвинувачення у тому що, розпорядженням голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 21.03.2011 №19-рк ОСОБА_12 призначено з 22.03.2011 на посаду першого заступника голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області.
Таким чином, ОСОБА_12 відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у вищевказаний період, обіймаючи постійно посаду першого заступника голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, яка згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ належить до п'ятої категорії посад державних службовців, та тимчасово посаду голови районної державної адміністрації, яка згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про державну службу» належить до третьої категорії посад державних службовців і пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, а також виконуючи інші повноваження, передбачені чинним законодавством і підзаконними нормативно-правовими актами, відповідно до п.1 Примітки до ст.364 КК України був службовою особою.
У службові обов'язки ОСОБА_12 як першого заступника голови райдержадміністрації з питань агропромислового комплексу, фінансів і промисловості згідно з положенням 2 розділу розпорядження голови районної державної адміністрації Миколаївської області «Про розподіл обов'язків між головою райдержадміністрації, першим заступником, заступниками голови та керівником апарату райдержадміністрації» від 30.12.2011 № 96-рк на момент його перебування на посаді входило здійснення функцій і повноважень відповідно до розподілу обов'язків, визначених головою райдержадміністрації, і несення відповідальності за стан справ у дорученій сфері перед головою райдержадміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня згідно з чинним законодавством; у разі відсутності голови райдержадміністрації - виконання його функцій і повноважень; координування діяльності та сприяння у виконанні завдань відділу Держкомзему в Первомайському районі; розробка та забезпечення виконання затверджених у встановленому порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; забезпечення здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, лісів, надр, вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу; вжиття заходів щодо розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Також ОСОБА_12 як перший заступник голови райдержадміністрації був обізнаний із тим, що відповідно до положень пунктів «а», «є» ст.17 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, та координація діяльності державних органів земельних ресурсів.
Крім того, ОСОБА_12 було відомо про те, що відповідно до положень ст.ст.131, 140, 143, 154, 155 Земельного кодексу України держава має право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду.
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення
стягнень на земельну ділянку за зобов'язаннями власника цієї земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок унаслідок видання зазначеного акта, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.
Водночас ОСОБА_12 був обізнаний із тим, що згідно з п.п. 16, 17 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їхнім бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачою державних актів на право власності на землю; сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства; сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
ОСОБА_12 також знав про те, що відповідно до положень ст. ст.2, 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-ІV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, свідоцтво про право на спадщину та посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай).
Установлено, що ОСОБА_12 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян за таких обставин.
Приблизно в липні 2012 року у голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області (іншого обвинуваченого), начальника відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області (іншого обвинуваченого) та інших, не встановлених слідством осіб, виник злочинний умисел на заволодіння чужим майнам в особливо великих розмірах, а саме земельною ділянкою загальною площею 1553,97 га, що належала ОСОБА_6 як власнику сертифікатів на земельну частку (пай).
Заволодіти вказаним майном голова Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області (інший обвинувачений) вирішив шляхом зловживання своїм службовим становищем і з метою вчинення злочину вступив у попередню змову з начальником відділу Держкомзему в Первомайському районі (іншим обвинуваченим), а також іншими особами, які на теперішній час не встановлені слідством.
Реалізуючи свій злочинний умисел, плануючи вчинення злочину з урахуванням особливостей правового режиму майна (земельної ділянки), якою він мав намір заволодіти за попередньою змовою у складі групи осіб, визначаючи спосіб вчинення злочину, інший обвинувачений, взяв до уваги обставини та події, безпосередньо пов'язані з предметом злочинного посягання, а саме те, що у 1995 році Ленінська сільська рада народних депутатів Первомайського району Миколаївської області передала у колективну власність членів колективного сільськогосподарського підприємства «Шлях Леніна» землі загальною площею 1753,97 га в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Після належного відведення землі в натурі (на місцевості) колективному сільськогосподарському підприємству «Шлях Леніна» було видано Державний акт на право колективної власності на землю від 27.11.1995, зареєстрований за №17 у Книзі державних актів на право колективної власності на землю для сільськогосподарського виробництва, серед власників якого були також члени КСП «Шлях Леніна» подружжя ОСОБА_14 та ОСОБА_6 .
Таким чином, землі, передані з державної власності у колективну власність членів колективного сільськогосподарського підприємства «Шлях Леніна» в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, були в установленому порядку роздержавлені (приватизовані) та розпайовані, тобто відбулась зміна форми власності на 1753,97 га, що було юридично закріплено шляхом видачі сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) членам КСП «Шлях Леніна». За таких обставин ОСОБА_6 та ОСОБА_14 відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» спільно з іншими членами колективного сільськогосподарського підприємства «Шлях Леніна» з моменту видачі Державного акта про право колективної власності на землю, а саме з 27.11.1995, фактично стали суб'єктами права колективної власності, набувши право спільної часткової власності на зазначену землю.
У лютому 1997 року, липні 1999 року та березні 2000 року рішенням загальних зборів членів КСП «Шлях Леніна» 519 членам цього підприємства визначили земельні частки (паї). У подальшому на підставі розпоряджень голови Первомайської районної державної адміністрації від 28.01.1997 № 19, від 15.07.1999 № 134-р, від 01.03.2000 № 45-р видано 519 сертифікатів на право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Шлях Леніна».
Зазначені 519 сертифікатів на земельні частки (паї) відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифіката на земельну частку (пай)» від 12.10.1995 №801 були у встановленому порядку зареєстровані у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Таким чином, упродовж 1995-2000 років землі в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області загальною площею 1753,97 га були передані у власність колективному сільськогосподарському підприємству «Шлях Леніна» та його членам з одночасною зміною форми власності з державної на колективну у формі спільної часткової власності. З того моменту органи державної влади та органи місцевого самоврядування втратили право в будь-який спосіб розпоряджатися цими землями.
Упродовж 1998-2000 років ОСОБА_6 та ОСОБА_14 з дотриманням вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 № 666/94 уклали 517 договорів купівлі-продажу, на підставі яких придбали в інших членів КСП «Шлях Леніна» право на земельну частку (пай), чим набули права власності на 519 (з урахуванням своїх часток) земельних часток (паїв) загальною площею 1753,97 га на території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Отже, право власності на 517 земельних часток (паїв) згідно з укладеними у період 1998-2000 років договорами купівлі-продажу права на земельні частки (паї), посвідченими сертифікатами, перейшло в законний спосіб від 517 колишніх власників землі до ОСОБА_14 та ОСОБА_6
на підставі рішення Ленінської сільської ради № 20 було передано у приватну власність ОСОБА_14 і ОСОБА_6 земельні ділянки площею 989,82 га та 764,5 га відповідно.
16.06.2000 ОСОБА_6 та ОСОБА_14 видано один на двох Державний акт на право приватної власності на землю за № 315, згідно з яким їм передано земельну ділянку площею 1753,97 га, розташовану на території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
11.01.2001 Первомайський районний суд Миколаївської області за позовом прокуратури області виніс рішення про визнання недійсним Державного акта за № 315 на право приватної власності на землю, виданого 16.06.2000 Ленінською сільською радою Первомайського району Миколаївської області, оскільки при прийнятті рішення про передачу ОСОБА_6 та ОСОБА_14 у приватну власність земельної ділянки Ленінською сільською радою порушено вимоги п.4 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10.11.1994 № 666, згідно з яким граничний розмір загальної площі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, що передається у приватну власність не може перевищувати 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га усіх земель. Крім того, одним актом право власності надавалось двом особам. При цьому у позові прокурора Миколаївської області не містилось позовних вимог щодо витребування земельної ділянки та повернення її у державну власність, і судом не приймалось рішення з цього приводу. Судова колегія в цивільних справах Миколаївського обласного суду ухвалою від 14.02.2001 залишила рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу Корнацьких - без задоволення.
Однак судами не розглядалися спори про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених Корнацькими з 517 колишніми членами колективного сільськогосподарського підприємства «Шлях Леніна».
Таким чином, у результаті ухвалення Первомайським районним судом Миколаївської області вищевказаного рішення у держави не виникло права власності на роздержавлену і розпайовану в установленому законом порядку земельну ділянку, а Корнацькі не втратили права власності на земельні частки (паї), що разом є земельною ділянкою площею 1753, 97 га.
Після смерті ОСОБА_14 (31.03.2008) земельні частки (паї), які належали йому, стали власністю ОСОБА_6 у порядку спадкування відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом. Отже, право власності ОСОБА_6 поширилося на всю земельну ділянку загальною площею 1753,97 га.
Будучи достовірно обізнаним із вищевикладеними обставинами та бажаючи їх використати на свою користь та користь третіх осіб, інший обвинувачений, обіймаючи посаду голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, діючи за попередньою змовою з іншим обвинуваченим, а також не встановленими слідством особами, спільно та погоджено з ними, розробив план вчинення злочину із розподілом у ньому ролей.
Цим планом передбачалось, що інший обвинувачений зазначений в обвинувальному акту, використовуючи своє службове становище голови Первомайської державної адміністрації Миколаївської області, організує розроблення та підписання незаконного розпорядження про зарахування земельної ділянки, належної ОСОБА_6 , до земель запасу державної власності, а також підшукає громадян для подальшого оформлення на них права власності на відповідні земельні ділянки, при умові укладення ними договорів оренди з ТОВ «Партнер-Агро».
У свою чергу, інший обвинувачений зазначений в обвинувальному акті зловживаючи своїм службовим становищем начальника відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області, діючи спільно та погоджено з іншим обвинуваченим, а також іншими, невстановленими слідством особами, тобто за попередньою змовою з ними, мав підготувати документи про відведення земельних ділянок зі складу земель, належних ОСОБА_6 , у власність цих громадян.
Заволодівши у такий спосіб земельною ділянкою, належною ОСОБА_6 , інші два обвинувачених та не встановлені слідством особи отримували можливість використовувати її на свою користь та користь третіх осіб, а саме ТОВ «Партнер-Агро».
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, виконуючи відведену йому роль, інший обвинувачений достовірно знаючи про те, що передача розпайованої землі, земельних часток (паїв) до державної власності за розпорядженням місцевої державша адміністрації не допускається, за відсутності рішення суду з цього приводу, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи у своєму кабінеті приміщення по АДРЕСА_1 , на початку осені 2012 року дав усне розпорядження керівникам соціальної сфери, освітніх установ та медичних закладів району, а саме: головному лікарю ІНФОРМАЦІЯ_4 , начальнику управління соціального захисту населення Первомайської РДА ОСОБА_15 , начальнику відділу освіти Первомайської РДА ОСОБА_16 , заступнику голови Первомайської РДА ОСОБА_17 .1. та начальнику Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_18 , терміново підшукати осіб з числа громадян, які не реалізували відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України право на безоплатне одержання у власність земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, та забезпечити надходження до Первомайської районної державної адміністрації необхідної кількості заяв від їхнього імені із зазначенням цільового призначення земельної ділянки та її місця розташування в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Будучи необізнаними зі злочинними намірами інші два обвинувачені та інші, вищевказані керівники державних установ Первомайського району Миколаївської області запропонували своїм підлеглим написати заяви про надання їм у власність земельних ділянок у межах території Ленінської сільської ради. Як наслідок, не знаючи про злочинні наміри інших двох обвинувачених та не встановлених слідством осіб, протягом вересня 2012 року близько 900 працівників державних установ Первомайського району Миколаївської області написали такі заяви та разом із паспортними даними надали їх своїм керівникам.
Надалі ці документи керівники державних установ Первомайського району Миколаївської області передали до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області інший обвинувачений, а головний спеціаліст загального відділу апарату райдержадміністрації ОСОБА_19 05.11.2012 зареєструвала їх у картці вхідної кореспонденції за одним реєстраційним №2042-01-35.
Наступного дня, 06.11.2012, інший обвинувачений, діючи всупереч встановленому та регламентованому законами України порядку вилучення земельних ділянок до земель запасу, погодив з іншим співучасником злочину - начальником відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області (іншим обвинуваченим) питання щодо підготовки останнім проектів розпоряджень «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності» та «Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради». При цьому інші обвинувачені усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності заздалегідь домовились підготувати розпорядження за підписом першого заступника голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_12 .
Інший обвинувачений, реалізуючи злочинний умисел та виконуючи відведену йому роль, діючи спільно та погоджено за попередньою змовою групою осіб з іншим обвинуваченим та з іншими співучасниками достовірно знаючи про те, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України місцеві державні адміністрації не можуть розпоряджатися землями, що не перебувають у державній власності, зловживаючи своїм службовим становищем з метою заволодіння чужим майном, доручив підготовку вищевказаних розпоряджень головному спеціалісту управління Державного кадастру у Первомайському районі Миколаївської області ОСОБА_20 . Останній, не знаючи про злочинні наміри інших обвинувачених та інших співучасників злочину, склав проекти розпоряджень та надав їх для візування іншому обвинуваченому При цьому інший обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності надав вказівку підготувати ці документи за підписом першого заступника голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_12 , а виконавцями - зазначити юриста райдержадміністрації ОСОБА_21 та начальника управління агропромислового розвитку Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області ОСОБА_22 . Цю вказівку- ОСОБА_20 виконав та надав підготовлені проекти розпоряджень іншому обвинуваченому, а той згідно з розробленим злочинним планом передав їх іншому обвинуваченому.
Продовжуючи зловживати службовим становищем всупереч інтересам служби, інший обвинувачений свідомо проігнорував положення ст.ст. 19, 21, 68 Конституції України, якими передбачено, що посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а також Закону України «Про місцеві державні адміністрації», якими визначені принципи діяльності місцевих державних адміністрацій у вигляді відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність. Зокрема, він використав наявну службову залежність від себе як голови адміністрації, підпорядкованих службових осіб Первомайської районної державної адміністрації стосовно першого заступника голови Первомайської районної державної адміністрації ОСОБА_12 , начальника агропромислового комплексу Первомайської районної державної адміністрації ОСОБА_22 , виконувача обов'язків начальника юридичного відділу апарату Первомайської районної державної адміністрації ОСОБА_23 та заступника керівника апарату, начальника загального відділу апарату Первомайської РДА ОСОБА_24 та терміново скликав останніх на нараду 11.10.2012 до службового кабінету приміщення Первомайської районної державної адміністрації Після цього, ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем надав останнім усну вказівку погодити шляхом підписання аркушу погодження проекту протиправного за змістом розпорядження від 12.10.2012 за №470-р «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності». За обставин безперервного чинення іншим обвинуваченим психологічного тиску на вищевказаних службових осіб Первомайської районної держаної адміністрації під загрозою звільнення з обійманих посад, керівники структурних підрозділів поставили свої підписи в аркуші погодження до розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності».
Надалі інший обвинувачений умисно надав протиправну усну вказівку першому заступнику голови райдержадміністрації ОСОБА_12 поставити підпис в проекті вищевказаного розпорядження та наказав зазначити датою складення цих документів 12.10.2012.
ОСОБА_12 , усвідомлюючи протиправність таких дій, спочатку відмовився підписати зазначене розпорядження, посилаючись на те, що його має підписувати інший обвинувачений як голова районної державної адміністрації, проте останній надав йому заздалегідь підготовлене та погоджене з головою Миколаївської обласної державної адміністрації ОСОБА_25 розпорядження від 11.10.2012 № 69-рк «Про відпустку іншого обвинуваченого», згідно з яким він з 12.10.2012 мав бути у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю один день, а на період відсутності виконання функцій і повноважень голови райдержадміністрації покладалось на його першого заступника ОСОБА_12 . Після цього у вищевказаний час ОСОБА_12 перебуваючи у своєму робочому кабінеті за місцем розташування Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Чкалова, 12, достовірно знаючи, що рішення Первомайського районного суду Миколаївської області від 11.01.2001 про визнання недійсним державного акта № 315, виданого 16.06.2000 Ленінською сільською радою Первомайського району Миколаївської області на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_14 на земельну ділянку площею 1753,97 га, не є підставою для зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності, недбало ставлячись до своїх службових обов'язків, затвердив своїм підписом офіційний документ - розпорядження від 12.10.2012 № 470-р «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності», тобто неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, здійснив дії щодо відчуження зазначеної розпайованої землі, порушивши ст. 14 Конституції України, згідно з якою право власності на землю гарантується, набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державною відповідно до закону.
Тоді ж ОСОБА_12 , недбало ставлячись до своїх службових обов'язків, а саме не беручи до уваги те, що заяви громадян про надання земельних ділянок не зареєстровані, у вхідній кореспонденції Первомайської райдержадміністрації, підписав розпорядження «Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради» від 12.10.2012 № 471-р, яким надав дозвіл особам, зазначеним в обвинувальному акті.
Отже, ОСОБА_12 недбало ставлячись до своїх службових. обов'язків через несумлінне ставлення до них, вчинив протиправні дії, які у подальшому надали змогу іншим двом обвинуваченим реалізувати злочинний план, за результатами якого ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду на суму 28 732 579, 08 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Дії ОСОБА_12 кваліфіковано за ч.2 ст.367 КК України - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законам правам, свободам та інтересам окремих громадян.
В підготовчому судовому засіданні захисником адвокатом ОСОБА_8 заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття провадження по справі.
Обвинувачений ОСОБА_12 надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_5 клопотання захисника ОСОБА_8 підтримав.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 -наголошував на тому, що клопотання про закриття кримінального провадження слід розглянути відповідно до вимог КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_9 наголошував на тому, що він має клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке необхідно розглянути та потім перейти до розгляду клопотання про закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтримали позицію захисника ОСОБА_9 .
Заслухавши клопотання адвоката ОСОБА_8 , позиції учасників судового провадження, суд приходить до таких висновків.
Частиною 4 ст.286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Учасники судового провадження яких стосувалося клопотання про закриття не заперечували проти цього.
Тому за позицією колегії суддів, доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_9 про те, що спочатку необхідно розглянути його клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, а потім перейти до розгляду клопотання про закриття кримінального провадження, не заслуговують на увагу.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст.49 КК України, що не є реабілітуючою.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Ч.2 ст.367 КК України передбачає відповідальність у виді позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Згідно ч. 4 ст.12 КК України, вказаний злочин є нетяжким.
Судом, з урахуванням вимог КК України та КПК України, встановлено наявність зазначених умов для застосування ст.49 КК України.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, час вчинення 12.10.2012.
Вирішуючи дане клопотання, суд враховує постанову Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №566/554/16-к, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінально відповідальності на підставі статті 49 КК України.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до змісту якого, у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
У відповідності із ст.284 КПК України, суд закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, на думку суду, є правові підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 .
Виходячи із вищевикладеного, на підставі ст.49 КК України, керуючись ст.ст. 284-286, 288 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України в зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження № 42017000000001070 від 06.04.2017 відносно ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3