Справа № 473/5242/24
Номер провадження 1-кс/473/1294/2024
про арешт майна
"24" вересня 2024 р. місто Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду без застосування засобів фіксації на підставі ч.4 ст.107 КПК України клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна за кримінальним провадженням ЄРДР за №12024152190000689 від 02 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши по ним докази,
23 вересня 2024 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна за кримінальним провадженням ЄРДР за №12024152190000689 від 02 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, вилученого 19 вересня 2024 року у підозрюваного ОСОБА_4 , затриманого в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України. В ході особистого обшуку затриманого підозрюваного ОСОБА_4 у нього було вилучено: мобільний телефон марки «Хіаоmi Redmi 9», з сім карткою оператора мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_1 .
З метою забезпечення збереження речових доказів, для забезпечення подальшого проведення судових експертиз, з метою запобігання зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження вилученого майна, яким є мобільний телефон марки «Хіаоmi Redmi 9», з сім карткою оператора мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_1 , а також для їх збереження як речових доказів, клопотання підлягає задоволенню, що відповідає завданню арешту майна.
Згідно даного клопотання, за версією органу досудового розслідування, встановлено, що громадянин ОСОБА_4 за попередньою змовою з підозрюваним ОСОБА_5 неподалік від села Таборівка Вознесенського району Миколаївської області на відкритій місцевості в балці незаконно посіяли та вирощували рослини роду коноплі.
Вирішуючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя враховує, що п.7 ч.2 ст.131 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч.3 ст.132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Слідчий суддя приходить до висновку та вважає, що в поданому до суду клопотанні наведені правові підстави для арешту майна, яке було вилучено 19 вересня 2024 року у підозрюваного ОСОБА_4 , затриманого в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України.
При вирішенні питання про арешт майна, якими є дані речі, слідчий суддя виходить з вимог п.2 ч.3 ст.132 КПК України, відповідно до якого в судовому засіданні доведено, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження в виді арешту майна, необхідне з потребами досудового розслідування, і дані потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи при задоволенні даного клопотання щодо арешту вказаного тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 ст.170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-правових дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Слідчим суддею не встановлено підстав для відмови у задоволенні поданного до суду клопотання, які визначені частиною першою ст.173 КПК України, згідно з якою слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 173 КПК України, слідчий суддя
Застосувати вид заходу забезпечення кримінального провадження в виді арешту майна, котре було вилучено 19 вересня 2024 року у підозрюваного ОСОБА_4 , затриманого в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, а саме: мобільного телефону марки «Хіаоmi Redmi 9», з сім карткою оператора мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_1 .
Майно, відносно якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді його арешту зберігати в камері речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 24.
Копію ухвали надіслати для виконання прокурору та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст.310 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1