Справа № 471/506/24
Провадження №2/471/172/24
Номер рядка звіту 81
"23" вересня 2024 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Прокопчук Н.Г.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/506/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк Україна» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів.
Свої вимоги мотивує тим, що 24 червня 2023 року о 08.59 годині, перебуваючи за місцем свого проживання, отримав СМС повідомлення на особистий мобільний телефонний додаток «Ощад 24» про те, що з його особистого ранку в Ощадбанку перераховано грошові кошти в розмірі 20400,00 грн. на рахунок в «ТАСКОМБАНК», прізвище отримувача не було вказано. Так, як він в цей час послугами Ощадбанку не користувався, картку стороннім особам не передавав, то відразу зателефонував на гарячу лінію ощадбанку, заблокував карту та звернувся до поліції із заявою про вчинення злочину. За розглядом його заяви було відкрито кримінальне провадження та внесено відомості до ЄРДР за № 12023152170000157 за ч. 4 ст. 185 КК України. Досудове розслідування на цей час триває. Позивач зазначає, що він усі свої вимоги згідно договору з Банком виконав у повному обсязі, в той же час з боку банку не було вжито заходів задля перешкоджання несанкціонованому списанню коштів з рахунку клієнта. Оскільки банком не повернуто кошти, списані з його рахунку, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Під час судового засідання позивач підтримав свої позовні вимоги..
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надав суду відзив в якому зазначив, що дійсно позивач є клієнтом Банку відповідно до договору від 08.01.2014 року. 24.06.2023 року з рахунку клієнта відбулося списання коштів у сумі 20400,00 грн. Позивач зателефонувавши на гарячу лінію банку повідомив, що ним було надано картку дружині для зняття проведення розрахунків у магазині. Таким чином Позивач порушив умови договору, відповідно до п. 1.5. якого Банк не несе відповідальність за збитки, завдані Клієнту у разі розголошення (розкриття) інформації за Рахунком в результаті використання Клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, а також у разі розголошення Клієнтом Логіну та Паролю до системи WEB-банкінг. Операція по списанню коштів була здійснена у мобільному додатку системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад24/7» та підтверджена біометричними даними (Face ID/Touch ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку. Ці дії могли бути вчинення лише або самим держателем картки або іншою особою, якій клієнт передав карту. Також в телефонній розмові з оператором гарячої лінії позивач зазначив, що йому відомо розрахунковий рахунок на який було перераховано його кошти, що також вказує на те, що операція по перерахуванню коштів була здійснена за його згодою. Тому просив суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач додатково пояснив, що картку в магазині отримала його дружина, однак він був при цьому присутній, а номер рахунку, на який було перераховано його кошти йому відомо з СМС повідомлення, яке надійшло на його номер телефону після списання коштів.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
08.01.2014 між ОСОБА_1 (далі за текстом-Позивач) та АТ «Ощадбанк» (надалі Банк, Відповідач) укладено Договір № 334874/2095 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1.1. та п. 1.1.2 Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «Пенсійний» та надає Клієнту платіжну картку Mastercard Debid Standart та ПІН-конверт до неї.
На виконання п. 5 Постанови НБУ №?89 від 11.09.2017 року щодо переведення обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карт з балансових рахунків 2625/2605/2655 на балансові рахунки 2620/2600/2650 відповідно, у АТ «Ощадбанк» відбулась заміна номерів балансових рахунків, в тому числі змінено рахунок Позивача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на № НОМЕР_2 , який в подальшому, згідно з Постановою Правління НБУ № 92 від 30.08.2021, приведено до міжнародного стандарту IBAN НОМЕР_3 .
За даними програмного забезпечення АТ «Ощадбанк», Позивач починаючи з 15.12.2016 використовував для платежів систему дистанційного обслуговування WEB-банкінг, а з 13.10.2022 мобільний додаток старої версії «Ощад24/7». А з 17.12.2022 Позивач на своєму мобільному пристрої зареєструвався в новій версії мобільного додатку «Ощад24/7» (Flumo). Окрім того, Позивачем, відкриваючи поточний рахунок, повідомлено Банк про номер телефону ( НОМЕР_4 ), який вважається фінансовим номером та використовується Банком для ідентифікації клієнта/позивача, а також для надання сервісів через Контакт центр Банку, в тому числі послугу SMS інформування. Для реєстрації (перереєстрації) в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) необхідно використання номеру телефону Клієнта, прив'язаного до картки (фінансовий номер), отримання дзвінка від Банку з кодом, чотири останні цифри номеру картки та PIN-код до неї.
В подальшому Клієнт встановлює відомий тільки йому логін та пароль до мобільного додатку, а також створює код швидкого доступу та може налаштувати на мобільному пристрої Touch/Face ID (ідентифікація за допомогою відбитка пальця або обличчя) - в цьому випадку наступні входи у додаток та оплати здійснюються без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS (Інструкція з реєстрації користувача у Мобільному Ощаді, мається у вільному доступі у мережі інтернет на сайті Банку www.oschadbank.ua). Отже логін та пароль до мобільного додатку, код швидкого доступу до мобільного додатку, ПІН-код платіжної карки є відомі виключно Клієнту, в даному випадку Позивачу ОСОБА_1 , оскільки саме він їх встановлює, реєструючись в системі дистанційного банківського обслуговування.
24.06.2023 08:59:51 з картки Позивача було здійснено переказ коштів у сумі 20 400,00 на карту № НОМЕР_5 , емітовану банком АТ «Таскомбанк». Зазначена операція з була здійснена у мобільному додатку системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад24/7» та підтверджена біометричними даними (Face ID/Touch ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку.
За твердженням Позивача ним переказ коштів не здійснювалися, тому він невідкладно зателефонував на гарячу лінію Банку та повідомив про несанкціоноване списання коштів з його рахунку.
За фактом заволодіння грошовими коштами 24 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до відділу поліції, та за його зверненням було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п.п. 2-4 ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до пунктів 1,6,9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05 листопада 2014 року користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що: «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Заперечуючи позовні вимоги представник Відповідача посилається, зокрема на те, що Позивач у розмові з оператором гарячої лінії, і під час дачі пояснень в органах поліції зазначав, що надавав картку своїй дружині для розрахунку в магазині.
Позивач даного факту не спростовував, однак зазначив, що в карту він передав дружині через проблеми із зором в своїй присутності і в цей час він також був присутній в магазині.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доводи представника Відповідача про те, що Позивач порушив Умови договору та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню своєї банківської карти третьою особою, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.
Судом встановлено, що позивач відразу після списання грошових коштів звернувся до органів поліції та банку, повідомив про цей факт, що, на думку суду, є підтвердженням того факту, що списання коштів відбулося поза волею позивача, тому він не повинен нести відповідальності за такі операції.
Вказані висновки також викладені у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживача та стягнення грошових коштів -задовольнити.
Стягнути з акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" кошти в розмірі 20400(двадцять тисяч чотириста) гривень на користь ОСОБА_1 .
Стягнути з акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" ставку судового збору в розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 копійок на користь держави.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Акціонернне товариство "Державний ощадний банк України",ЄДРПОУ 00032129, адреса: вул.Госпітальна, 12-Г, м.Київ.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 24.09.2024 року.
Суддя Гукова І. Б.