Справа №468/1385/24
3/468/967/24
24.09.2024 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП за наступних обставин.
26.06.2024 року о 14:30 год. по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виражалася нецензурною лайкою на адресу оператора лінії «102» ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 при розгляді справи в суді заперечила свою вину в інкримінованому порушенні, зазначивши про те, що вона дійсно зі свого телефону телефонувала на лінію «102» щоб викликати наряд поліції, оскільки хотіла допомогти жінці, яку ображав син. Вона не пам'ятає, що б виражалася нецензурною лайкою на адресу оператора, оскільки спілкувалася з оператором малий проміжок часу, після чого передала слухавку потерпілій. Спілкуючись з оператором вона весь час перебувала в квартирі вищевказаної жінки.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали, що знаходяться в справі (копію рапорту, пояснення ОСОБА_1 , рапорт), суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 173 КУпАП з наступних підстав.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце вчинення діяння, яким є виключно громадське місце.
Відповідно до вимог ст. 80 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Із змісту вказаної норми слідує, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів та єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. А тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть, суддя при цьому при розгляді протоколу не в праві виходити за межі викладених в ньому обставин.
Проте у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , взагалі не вказано про те, що місце, де відбувались події, є саме громадським місцем, що є обов'язковою умовою об'єктивної сторони саме цього виду правопорушень.
Натомість при розгляді справи в суді встановлено, що ОСОБА_1 , спілкуючись з оператором спецлінії телефоном, перебувала в приватній оселі, що спростовує вчинення відповідного діяння в громадському місці.
Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить належного викладу обставин вчинення правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 173 КУпАП, тому вказаний протокол не може бути підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, оскільки викликає обґрунтовані сумніви в доведеності вини особи, які відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
З наведених вище мотивів та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, інкримінованого в провину особі, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП та єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також у зв'язку з відсутністю у протоколі необхідних ознак об'єктивної сторони розглядуваного порушення (громадське місце), слідує те, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 252,280,283,284,285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 173 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.