Справа № 486/773/24
Провадження № 2/467/208/24
24.09.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним
У квітні 2024 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області звернувсяОСОБА_1 з позовною заявою доОСОБА_2 , Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 лютого 2002 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 , зареєстрований як біржова угода у Вознесенській Універсальній Товарно-Сировинній Біржі за № 125 від 11 лютого 2002 року. Продавець та покупець виконали всі умови договору. Зазначений договір зареєстрований в Арбузинському РКП «Бюро технічної інвентаризації» 29 січня 2002 року за реєстровим № 44, цим написом право власності на житловий будинок зареєстровано за позивачем. Відповідач ОСОБА_2 помер після укладення вказаного договору купівлі-продажу, що є перешкодою позивачу для реалізації прав власника щодо даного об'єкту нерухомості, зокрема, права розпорядження даним майном. На цій підставі позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та прохав визнати зазначений купівлі-продажу житлового будинку дійсним.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 травня 2024 року справу передано на розгляд Арбузинського районного суду Миколаївської області за підсудністю.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2024 року витребувано від Южноукраїнського відділу ДРАЦС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МРУ МЮ (м.Одеса) копію актового запису про смерть щодо ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 липня 2024 року витребувано від державного нотаріуса Арбузинської державної нотаріальної контори Бойченко В.А. інформацію зі Спадкового реєстру про те чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2024 року провадження у справі щодо позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 , закрито у зв'язку з його смертю.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідачаЮжноукраїнської міської ради Миколаївської області у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову та прохав розглядати справу без участі уповноваженого представника міської ради.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 . Дана угода була зареєстрована на Вознесенській Універсальній Товарно-Сировинній Біржі за № 125 від 11 лютого 2002 року. Зазначений договір зареєстрований в Арбузинському РКП «Бюро технічної інвентаризації» 11 лютого 2002 року в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 44.
ОСОБА_1 , який є продавцем за договором купівлі-продажу, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть №7 від 05 січня 2010 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області.
Після смерті ОСОБА_2 Арбузинською державною нотаріальною конторою 14 травня 2010 року заведена спадкова справа за номером у Спадковому реєстрі 49318192, номер у нотаріуса 79/2010. З заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулися діти померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК, правовий статус майна, а також права та обов'язки суб'єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.
Положеннями ст. 42 ЦК УРСР 1963 року, який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми ( простої або нотаріальної ).
Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Згідно ч. 1 ст. 128 ЦК України 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 153 ЦК України 1963 року договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами.
Відповідно до ст. 227 ЦК України 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 ЦК України 1963 року).
На даний час біржа ліквідована як юридична особа, продавець майна помер. За таких обставин позивач позбавлений можливості нотаріального посвідчення угоди.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 ЦК України 1963 року, якщо одна із сторін повністю, або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду визнати угоду дійсною.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст. 1296 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.15та ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
По даній справі права позивача підлягають судовому захисту, оскільки він позбавлений права захистити відповідні права у позасудовому порядку.
Однак, відповідачами по справі мають бути особи, які дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.
Законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Вирішення спору щодо визнання вказаного договору дійним без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред'явлений даний позов.
З матеріалів справи вбачається, що у померлого ОСОБА_2 наявні два спадкоємці по закону: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які прийняли спадщину, і які б могли оспорювати право позивача на спадкове майно.
За роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (п.24 абзац 2) при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З наведеного випливає, що міська рада, яка представляє територіальну громаду у м.Южноукраїнськ, може бути відповідачем по справі щодо спадкування лише у разі відсутності спадкоємців.
Разом з тим, позовні вимоги до спадкоємців померлого як до відповідачів по справі позивачем не пред'являлись, суд позбавлений можливості без згоди позивача, який не відвідував судові засідання, залучити їх як відповідачів по справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов пред'явлений до неналежного відповідача по справі - Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, а тому у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива