Справа № 467/1052/24
Провадження № 2/467/264/24
24 вересня 2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Кірімової О.М.,
за участю секретаря Поплавської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В провадженні Арбузинського районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
До початку розгляду справи від відповідача, через канцелярію суду, надійшла заяву про надання строку для примирення з позивачем та збереження сім'ї строком на шість місяців.
Від позивача до судового засідання надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти надання сторонам строк для примирення та наполягав на розірванні шлюбу з відповідачем.
Суд, вивчивши заяву відповідача, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Як видно із доданих до позовної заяви копій свідоцтв про народження, сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7).
З урахуванням проголошеної Конституцією України охорони сім'ї державою, наявності у подружжя малолітніх дітей, відсутності згоди одного з подружжя (відповідача) на розірвання шлюбу, обов'язку суду щодо вжиття заходів щодо примирення подружжя, передбачених ст. 111 СК України, суд дійшов висновку про надання строку для примирення сторонам, який є достатнім для можливості збереження сім'ї подружжя.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
При визначенні строку для примирення, суд виходить з того, що тривалість його має сприяти примиренню подружжя і не може призводити до необґрунтованого затримання розгляду справи.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом в липні 2024 року, питання щодо примирення сторін на день розгляду даної заяви є актуальним, суд вважає доцільним надати сторонам строк для примирення строком на чотири місяці, який буде достатнім для можливості збереження сім'ї подружжя.
Керуючись ст.ст. 251, 260 ЦПК України, суд
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення з позивачем ОСОБА_1 та збереження сім'ї - задовольнити.
Надати сторонам строк для примирення та збереження сім'ї строком на чотири місяці.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - зупинити.
Ухвала суду в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова