Справа № 229/2938/24
Провадження № 2/229/1286/2024
20 вересня 2024 р. м. Дружківка, Донецької областіДружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Феняка О.Р., за участю секретаря судового засідання Солодовник Д.Л.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці розміром 560,0 кв.м, на якій розташовано цегляний житловий будинок загальною площею 63,84 кв.м, житловою площею 26,43 кв.м, та надвірні споруди: літня кухня, сарай, гараж, уборна, огорожа, споруди, після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті батька позивача - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 05 листопада 2019 р. з метою прийняття спадщини за померлим ОСОБА_5 позивач разом з відповідачами звернулась до Другої бахмутської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, у зв'язку з чим, нотаріусом була заведена спадкова справа. Проте, до 24 лютого 2022 року позивач не встигла завершити спадкування. 20 квітня 2022 року у зв'язку із збройною агресією рф проти України, позивач була вимушена переміститись з м. Бахмут Донецької області до м. Вінниця. 27.12.2023 р. приватним нотаріусом позивачу постановою №202/02-31 було відмовлено у вчиненні нотріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку будинку, оскільки спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_5 раніше вже була заведена. Позивач має право на 1/3 частину спадкового майна, як спадкоємець першої черги. Враховуючи викладене, позивач як спадкоємець першої черги за законом, не має можливості належним чином успадкувати частину будинку. У зв'язку із чим єдиним способом захисту майнових прав позивача є звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 29 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 13 травня 2024 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 28 травня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 26 червня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_2 надала заяву, в якій просить слухати справу без їх участі, підтримують позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду сповіщені належним чином, надали заяви про визнання позову, не заперечують проти їх задоволення судом, також просили розглядати справу за їх відсутності.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.08.2019 р. виданим виконавчим комітетом Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області.
ОСОБА_5 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який розташовано на земельній ділянці розміром 560,0 кв.м, на якій розташовано цегляний житловий будинок загальною площею 63,84 кв.м, житловою площею 26,43 кв.м, надвірні споруди та побудови: літня кухня, сарай, гараж, уборна, огорожа, споруди.
Право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/2 частці за кожним, про що свідчать свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 03.12.2008 р., видане державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори Букрей Г.П., зареєстровано в реєстрі за №1-7635, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21300177 від 17 грудня 2008 року, номер запису 750 в книзі 6, виданий Комунальним підприємством «Артемівське бюро технічної інвентаризації». Технічний паспорт на вказаний будинок оформлений на ім'я ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді вказаного вище житлового будинку, який розташований на земельній ділянки розміром 560,0 кв.м, на якій розташовано цегляний житловий будинок загальною площею 63,84 кв.м, житловою площею 26,43 кв.м, надвірні споруди та побудови: літня кухня, сарай, гараж, уборна, огорожа, споруди.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов?язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
На підставі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Вимогами статей 1268 та 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти спадщину у шестимісячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є позивачка ОСОБА_1 та відповідачі, які подали до суду заяву про визнання позову.
За правилами ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК, частина десята статті 67 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою померлого спадкодавця ОСОБА_5 , що встановлено на підставі: свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06 вересня 1994 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Артемівськ; свідоцтва про шлюб, виданого 11 січня 2014 року серія НОМЕР_3 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 .
Позивач стверджує, що у встановлений законодавством строк, а саме 05 листопада 2019 року зверталась до Другої бахмутської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після сметрі її батька, однак не отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.
Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцової О.М. від 27 грудня 2023 року №203/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна , яке складається з: житлового будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з наявністю спадкової справи заведеної 05 листопада 2019 року Другою бахмутською державною нотаріальною конторою, № 251/2019 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Згідно із інформацією наданою Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції на запит адвоката, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 08 травня 2023 року №1705/5 «Про реорганізацію деяких державних нотаріальних контор Донецької області» Першу бахмутську державну нотаріальну контору реорганізовано шляхом її приєднання до Другої бахмутської державної нотаріальної контори з перейменуванням в Бахмутську державну нотаріальну контору. Наказом міжрегіонального управління від 18 липня 6464/04 «Про оголошення простою деяких державних нотаріальних контор Донецької області» до особливого розпорядження оголошено простій Бахмутської державної нотаріальної контори. Бахмутська державна нотаріальна контора знаходиться на адресою: вул.Незалежності, 73, м. Бахмут, Бахмутський район, Донецька обл., 84500. Територія Бахмутської міської територіальної громади з 24 лютого 2022 року віднесена до території активних бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004. Документи Другої бахмутської державної нотаріальної контори, яка приєднана, а на сьогодні Бахмутської державної нотаріальної контори, до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались та не були вивезені з адреси розташування контори у зв'язку з веденням активних бойових дій на території Донецької області.
Суд вважає доведеним, що на теперішній час позивачка з незалежних від неї причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитися спадковим майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема, шляхом визнання права власності.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З урахуванням встановлених обставин, враховуючи, що позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, шляхом звернення до нотаріальної контори, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і тому підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Отже, позивачем доведено суду про неможливість в інший ніж судовий спосіб оформити право власності на спадкове майно, разом із тим відповідачі не заперечують проти позову, тому, суд дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, права власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянки розміром 560,0 кв.м, на якій розташовано цегляний житловий будинок загальною площею 63,84 кв.м, житловою площею 26,43 кв.м, та надвірні споруди: літня кухня, сарай, гараж, уборна, огорожа, споруди, після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 11-13, 76-81, 89, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку який знаходиться в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 560,0 кв.м, на якій розташовані: цегляний житловий будинок загальною площею 63,84 кв.м, житловою площею 26,43 кв.м, та надвірні споруди та побудови: літня кухня, сарай, гараж, уборна, огорожа, споруди.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Олександр ФЕНЯК