ЄУН 229/5794/24
Провадження № 2-а/229/17/2024
29 серпня 2024 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Грубник О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в м.Краматорську та м.Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у страві про притягнення до адміністративної відповідальності,
Представник позивача - адвокат Соколов В.В. звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 09.08.2024 року в смт Олексієво-Дружківка, м. Дружківка, Краматорського району Донецької області, вул. Лівобережна, біля буд. № 49 а, інспектором взводу №1 роти №1 БПП в м. Краматорську та м.Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Маляренко Д.В., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №657940, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.5 ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, представник позивача просив поновити процесуальний строк на оскарження вказаної постанови, мотивуючи це тим, що оскаржувана постанова має підпис ОСОБА_1 про отримання ним її копії. Але фактично копію постанови йому 09.08.2024 після її складення поліцейським вручено не було. Копію оскаржуваної постанови було отримано 27.08.2024 його представником в Дружківському міському суді Донецької області під час ознайомлення з матеріалами іншої справи.
Дослідивши позовну заяву та матеріали, доданні до неї, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2 ст. 286 КАС України).
Частиною шостою ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
Згідно з позовних вимог, представник позивача Соколов В.В., просить визнати дії інспектора взводу №1 роти №1 БПП в м. Краматорську та м.Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Маляренко Д.В., щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121 КУпАП - протиправними.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №657940 від 09.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00, що винесена інспектором взводу №1 роти №1 БПП в м. Краматорську та м.Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Маляренко Д.В., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Представник позивача адвокат Соколов В.В. у позовній заяві просив про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом зазначив, що оскаржувана постанова має підпис ОСОБА_1 про отримання ним її копії, але фактично копію постанови йому 09.08.2024 після її складення поліцейським вручено не було. Копію оскаржуваної постанови було отримано 27.08.2024 його представником в Дружківському міському суді Донецької області під час ознайомлення з матеріалами іншої справи.
Тобто позивачу було відомо про накладення на нього адміністративного стягнення 09.08.2024 року, але своїм правом звернення до суду у встановленні строки для оскарження постанови ДП18 № 657940 від 09.08.2024 року, ОСОБА_2 не скористався.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання строків звернення до суду.
З аналізу викладеного вище законодавства убачається, що строк звернення до суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, особа зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи у які вона брала участь. При цьому не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Таким чином, суд не бере до уваги твердження представника позивача, викладені у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та зазначає, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Оскільки вказані представником позивача підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, суд відмовляє у поновлені строку звернення до суду та повертає позовну заяву позивачу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 123, 161, 169, 171 286 КАС України суд,-
У задоволені клопотання представника позивача адвоката Соколова Володимира Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у страві про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Позовну заяву представника позивача Соколова Володимира Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в м.Краматорську та м.Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у страві про притягнення до адміністративної відповідальності, разом із додатками повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О. М. Грубник