Справа № 199/6702/24
(3/199/3160/24)
іменем України
24.09.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП,
16.04.2024 року о 19:30 біля будинку №3/32 по вулиці Веселій в місті Дніпрі, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП, місце скоєння якої залишив, до поліції не повідомив. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10(а) Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами, викладеними у протоколі не погодився, спочатку подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та укладання договору із захисником, потім, особисто до суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на невизначений час до його одужання.
Потерпіла ОСОБА_2 подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності та зазначила, що ОСОБА_1 бачив присутність кішки на дорозі, однак умисно скоїв наїзд на неї, після чого поїхав далі.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена. 02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
При цьому, на переконання суду, клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи спрямовані на порушення розумних строків розгляду адміністративної справи, враховуючи, що відразу після ДТП, останній уникав викликів до поліції. Крім вказаного, до суду 17.09.2024 подав клопотання про відкладення з підстав укладання договору з адвокатом - однак договір станом на 23.09.2024 суду не надав. Також 23.09.2024 особисто до канцелярії суду подав клопотання про відкладення 24.09.2024 розгляду справи з підстав хвороби, долучивши Консультаційний Висновок спеціаліста від 23.09.2024. Разом з тим, долучений ОСОБА_1 консультативний Висновок не містить інформації про те, що останній госпіталізований до лікувального закладу для стаціонарного лікування, чи інформації про те, що ОСОБА_1 не може самостійно пересуватися та приймати участь у судовому засіданні. Тобто, враховуючи, що ОСОБА_1 особисто 23.09.2024 з'явився до канцелярії суду для подачі клопотання про відкладення судового засідання 24.09.2024, тобто самостійно пересувався, то на переконання суду у нього не було жодних перешкод з'явитися до судового засідання і 24.09.2024 для реалізації своїх прав визначених статтею 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1224 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №692292 від 31.07.2024, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- інформацією з рапорту поліцейського;
- схемою ДТП від 16.04.2024;
- письмовими поясненнями заявниці ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 ;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП;
- іншими матеріалами в своїй сукупності.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 1224 КУпАП як такі, що виразилися в залишенні, на порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
У відповідності до положень ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Як убачається з матеріалів провадження, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 692292 то правопорушення було вчинено 16.04.2024 року, справа ж до суду надійшла лише 27.08.2024, у свою чергу останнім днем притягнення до відповідальності ОСОБА_1 було 16.07.2024 року, тобто на момент розгляду даного провадження вказані строки пройшли, оскільки вони знаходяться поза за межами тримісячного строку передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене та з урахування положень ст. 38 КУпАП прихожу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення поза розумним сумнівом та про необхідність закриття справи у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 1224 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 1224 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В.Щербина-Почтовик