про відмову у відкритті касаційного провадження
23 вересня 2024 року
м. Київ
справа №560/19610/23
провадження № К/990/35693/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №560/19610/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
У 2023 році ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 22030022472 від 22.06.2023 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу періоди роботи з 09.07.1980 по 01.01.1999, період догляду за дитиною та призначити пенсію за віком.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.06.2023 №222030022472.
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 09.07.1980 по 20.10.1980, з 06.04.1981 по 21.01.1985, з 22.01.1985 по 24.08.1992, з 15.08.1995 по 19.08.1996, з 20.08.1996 по 31.12.1998 згідно з записами трудової книжки, здійснити перерахунок усього страхового стажу, та за достатності такого - призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог закону.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 - без змін.
18.09.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , у якій він просить:
скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024,винести постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спір у цій справі виник через відмову компетентного органу зарахувати до страхового стажу періодів роботи та призначити пенсію за віком, а тому з огляду на предмет та коло учасників справи №560/19610/23, вона є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про обставини, на підставі яких компетентний орган відмовив у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи та відмовив у призначенні пенсії за віком, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Підставою для відмови у зараховані позивачці періоду роботи відповідно до записів трудової книжки було те, що остання завірена нечетабельною печаткою, а у записі про зміну прізвища відсутня печатка.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, сформульовані правові висновки, згідно із якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.
Суд не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції постанов Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а (спір щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутнє підтвердження проведення атестації робочих місць), від 01.10.2019 у справі №804/3646/18 (відмовлено у призначенні пенсії за віком через виїзд на постійне місце проживання до Ізраїлю), від 21.12.2019 у справі №663/574/17 (відмовлено у призначенні пенсії за віком через ненадання документів, які посвідчують особу), від 04.03.2020 у справі №155/1180/17 (фізичній особі відмовлено у зарахуванні періодів роботи з огляду на їх відсутність у трудовій книжці) з огляду на їх відмінність від справи №560/19610/23.
Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування зазначених постанов Верховного Суду.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.
Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №560/19610/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику через підсистему «Електронний Суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.М. Чиркін