19 вересня 2024 року
м. Київ
справа №990/162/23
адміністративне провадження №П/990/162/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Шишова О.О.,
суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Івченка М.В.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ізвєкова К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви про забезпечення позову у справі №990/162/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції,
У провадженні Верховного Суду перебуває адміністративна справа № 990/162/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції.
20 березня 2024 року ( т.3, а.с. 38,44) електронною поштою до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшло дві заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, встановлення відсутності компетенції.
У цій заяві ОСОБА_1 сформував свої вимоги наступним чином (мовою оригіналу): «Прошу Суд:
1. Заборонити голові ВРП Усіку втручатися в розгляд вищевказаної справи.
2. Заборонити голові ВРП Усіку творити перепони в доступі до правосуддю позивачу на виконання судових рішень КС.
3. Зобов'язати голову ВРП Усика надавати процесуальні документи до суду уповноваженими на то особами за особистим наказом голови ВРП Усика».
У судовому засіданні позивач підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити.
Представник Вищої ради правосуддя заперечував щодо задоволення клопотання, як необґрунтованого.
Надаючи оцінку поданій заяві, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
4. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Положеннями статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
Пункт 3 частини першої статті 151 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020}
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Колегія суддів звертає увагу, що як встановлено пунктом 1 частини третьої статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
Визначена наведеним приписом заборона є імперативною, будь-яких виключень з унормованого правила чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Оскільки позивач просив обрати видом забезпечення позову - заборонити голові Вищій раді правосуддя вчиняти певні дії, заява позивача в розумінні спеціальної норми статті 151 КАС України задоволенню не підлягає.
Крім того, згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 152 КАС заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Таким чином, у випадку звернення до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен, зокрема, обґрунтувати необхідність забезпечення позову, а також указати захід забезпечення позову, який належить застосувати з урахуванням приписів частини першої статті 151 КАС, і довести необхідність застосування обраного заходу.
Суд зазначає, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою що не стосується предмета позовних вимог, які викладені у позовній заяві. Також указана заява не відповідає цілям та сутності інституту забезпечення позову, не відносяться до заходів забезпечення позову та переслідують іншу, ніж визначену частиною другою статті 150 КАС, мету.
Повний текст ухвали складено 23 вересня 2024 року.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий суддя О.О. Шишов
Судді О. В. Білоус
Н. Є. Блажівська
І. Л. Желтобрюх
М.М. Яковенко