23 вересня 2024 року
м. Київ
справа №160/5616/24
адміністративне провадження № К/990/34063/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі №160/5616/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У 2024 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2023 за штатною військовою посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.041992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавки за: особливості проходження служби (65% суми за посадовий оклад, оклад за військове звання та вислугу років), за таємність (10% посадового окладу), та премії (390% посадового окладу) відповідно до ОКРЕМОГО ДОРУЧЕННЯ Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.02.2023 (2684,00 грн.) для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023, відповідно до тарифного розряду позивача " 21";
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2023 за штатною військовою посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04,1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавки за: особливості проходження служби (65% суми за посадовий оклад, оклад за військове звання та вислугу років), за таємність (10% посадового окладу), та премії (390% посадового окладу) відповідно до ОКРЕМОГО ДОРУЧЕННЯ Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.02.2023 (2684,00 грн.) для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023, відповідно до тарифного розряду позивача " 21";
- зобов'язати відповідача надати позивачеві копію довідки, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2023 за штатною військовою посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04,1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавки за: особливості проходження служби (65% суми за посадовий оклад, оклад за військове звання та вислугу років), за таємність (10% посадового окладу), та премії (390% посадового окладу) відповідно до ОКРЕМОГО ДОРУЧЕННЯ Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.02.2023 (2684,00 грн.) для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023, відповідно до тарифного розряду позивача " 21".
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 11.03.2024 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 за штатною військовою посадою, з якої останнього було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.041992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01.02.2023 за штатною військовою посадою, з якої останнього було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04,1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення і премії, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.02.2023, для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, копію якої надати позивачеві.
У задоволенні іншої частини позовних вимог-відмовлено.
04.09.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Твердження скаржника про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.
Водночас скаржник, зазначаючи підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження вказує, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
При цьому, скаржником не наведено випадків, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Отже, наведені посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер і не можуть вважатися винятковими.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також Суд критично оцінює посилання скаржника на неврахування висновку Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а оскільки вищезазначена постанова Великої палати Верховного Суду прийнята щодо іншого предмету спору, інших спірних правовідносин та на підставі інших фактичних обставин, ніж справа №160/5616/24.
Водночас колегія установила, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки у справі №592/5164/16-а, на яку посилається скаржник, предметом розгляду було визнання неправомірними дії та бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області, щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно довідки про грошове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.05.2012 та зобов'язання Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 , згідно довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.05.2012, з урахуванням зазначеної у довідці премії в розмірі 90 % з 01.06.2011.
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі №160/5616/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Я.О. Берназюк
Л.В. Тацій