Справа № 560/6982/24
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
23 вересня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницького області, в якому просила:
1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №221950002766 від 04.04.2024 про відмову у призначенні пенсії;
1.2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу період роботи з 12.02.2018 по 26.03.2024 в КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" в подвійному розмірі та призначити пенсію за віком з 27.03.2024.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вважає спірне рішення відповідача протиправним, оскільки період роботи з 12.02.2018 по 26.03.2024 в КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" зарахований в одинарному розмірі. Позивачка вважає, що управління діяло всупереч вимогам чинного законодавства, та стверджує про своє право на зарахування стажу у подвійному розмірі.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов повністю.
5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що відповідач невірно здійснив індивідуальний перерахунок стажу роботи та що спірний період її роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зупиняє і не відміняє дію цієї норми.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
7. Відповідно до довідки від 26.04.2023 № 88 КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" позивачка працювала у вказаному закладі з 12.02.2018 по день звернення за призначенням пенсії.
8. Рішенням від 04.04.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 30 років, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, вказавши, що страховий стаж позивачки становить 29 років 01 місяць 29 днів.
9. Період роботи в КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" зарахований в одинарному розмірі - за даними персоніфікованого обліку.
10. Вважаючи рішення відповідача протиправним позивачка звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Правова позиція позивача викладена в пунктах 4-5 цієї постанови.
12. Відповідач вважає, що стаж роботи позивачки зараховано відповідно до даних, які містяться у системі персоніфікованого обліку, а положення ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються до страхового стажу відпрацьованого до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач наголошує, що для обчислення в подвійному розмірі періоду роботи з 12.02.2018 по 26.03.2024 в КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" відсутні законні підстави.
ІV ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
15. Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) установлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, окрім випадків, передбачених цим Законом.
16. Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
17. Абзацом 7 статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
18. Статтею 10 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що психіатрична допомога надається закладами з надання психіатричної допомоги всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб. Медичні працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
19. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
20. Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
21. Постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
22. Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач правомірно відмовив у призначені позивачці пенсії за віком у зв'язку з зарахуванням до стажу періоду роботи з 12.02.2018 по 26.03.2024 в КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" в одинарному розмірі.
23. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
24. Спірні правовідносини виникли з підстав призначення позивачу пенсії як працівнику закладу охорони здоров'я з урахуванням обчислення страхового стажу на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) в подвійному розмірі.
25. За змістом п. 2 розділу XV прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
26. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
27. Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
28. Вимогами п.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
29. Крім того, редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.
30. Також, у постанові від 03.11.2021 року у справі № 360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Закону № 1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.
31. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону № 1788-ХІІ, то він мав би виключити із Закону № 1058-IV усі інші положення, чого зроблено не було.
32. Отже, за наведеного правового регулювання для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах період роботи позивачки у психіатричному закладі охорони здоров'я після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає зарахуванню до її стажу роботи у подвійному розмірі.
33. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі №214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22.
34. Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
35. Крім того, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 11.10.2019 у справі №329/553/17 та від 24.01.2019 у справі №265/4648/14-а з огляду на те, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).
36. Колегія суддів звертає увагу, що факт роботи позивачки в період з 12.02.2018 по 26.03.2024 в КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" відповідачем не заперечується.
37. Таким чином, за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 12.02.2018 по 26.03.2024 в КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
38. За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача зарахувати період роботи позивачки з 12.02.2018 по 26.03.2024 до стажу роботи на пільгових умовах.
39. Аналогічний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №214/3705/17 , від 06.06.2022 по справі № 510/1593/16-а.
40. Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
42. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
43. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
44. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
45. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
46. За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
47. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).
48. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
49. Оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір, розмір якого є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у розмірі 1211,20грн., за подання позову в суді першої інстанції та 1816,80 грн. за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №221950002766 від 04.04.2024 про відмову у призначенні пенсії
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу період роботи з 12.02.2018 по 26.03.2024 в КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" в подвійному розмірі та призначити пенсію за віком з 27.03.2024.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.