Справа № 560/1903/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
23 вересня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
1.1. Визнати протиправним рішення від 12.10.2023 № 213050035435 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у зарахуванні періоду роботи з 16.12.1985 по 02.01.1986, з 11.12.1991 по 07.09.1993, з 11.08.1994 по 17.04.1995, з 19.04.1995 по 20.11.1995, з 01.08.2006 по 31.05.2007 до страхового стажу у повному обсязі з моменту звернення;
1.2. Зобов'язати Головне Управляння Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи з 16.12.1985 по 02.01.1986, з 11.12.1991 по 07.09.1993, з 11.08.1994 по 17.04.1995, з 19.04.1995 по 20.11.1995, з 01.08.2006 по 31.05.2007 до страхового стажу у повному обсязі з моменту звернення.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача протиправне, оскільки на його думку він має достатньо страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності. Звертає увагу суду, що в дублікат трудової книжки внесені відомості про роботу кореспондентом редакції "Ленінський прапор" з 16.12.1985 по 07.09.1993, та з 11.08.1994 по 1999 рік в редакції газети "Наддніпрянська правда".
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо врахування періодів роботи ОСОБА_1 з 16.12.1985 по 02.01.1986, з 11.12.1991 по 07.09.1993, з 11.08.1994 по 17.04.1995, з 19.04.1995 по 20.11.1995, з 01.08.2006 по 31.05.2007 до страхового стажу.
3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 16.12.1985 по 02.01.1986, з 11.12.1991 по 07.09.1993, з 11.08.1994 по 17.04.1995, з 19.04.1995 по 20.11.1995, з 01.08.2006 по 31.05.2007.
3.3. У задоволенні інших вимог відмовлено.
4. Апелянт Головне управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. Апелянт вказав, що на час подання заяви про призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV страховий стаж позивача складає 3 роки 0 місяців 23 дні, замість необхідних 15 років, тому вважає відмову в призначенні пенсії правомірною. Вказує, що позивач не скористався правом та не подав додаткових документів щодо підтвердження стажу роботи.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу (18.05.1959 року народженні) 05.07.2023 встановлена ІІІ група інвалідності (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №132927).
7. У жовтні 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності згідноіз Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
8. За принципом екстериторіальності зазначена заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області.
9. Рішенням від 12.10.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по відмовило у призначенні пенсії по інвалідності згідно із Законом №1058-IV у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (15 років). Страховий стаж складає 3 роки 0 місяців 23 дні. До страхового стажу не зараховані періоди роботи з 16.12.1985 по 02.01.1986, з 11.12.1991 по 07.09.1993, з 11.08.1994 по 17.04.1995, з 19.04.1995 по 20.11.1995 відповідно до дублікату трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки виданий 27.08.1999. Не зарахований період з 01.08.2006 по 31.05.2007, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, так як страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
10. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
13. Спірні правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
14. Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі-Закон №1058) визначено, що у солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
15. Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом а досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
16. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV).
17. Згідно з частиною 1 статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
18. За змістом частини 1 статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлена інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.
19. Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
20. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-IV).
21. Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
22. Частина 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
23. Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
24. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
25. Так, відповідно до пунктів 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
26. У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
27. Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
28. Отже, належним чином оформлені записи в трудовій книжці є підставою для врахування відповідних періодів роботи до загального трудового стажу особи, а у разі відсутності таких записів або їх неповноти трудовий стаж має встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
29. Відповідач не зарахував позивачу періоди роботи з 16.12.1985 по 02.01.1986, з 11.12.1991 по 07.09.1993, з 11.08.1994 по 17.04.1995, з 19.04.1995 по 20.11.1995 відповідно до дублікату трудової книжки НОМЕР_1 вказавши єдину причину відмови - дату видачі дублікату, а саме 27.08.1999.
30. Порядок ведення трудових книжок станом на дату видачі дублікату трудової книжки врегульований положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в МЮУ 17.08.1993 за № 110.
31. Відповідно до пунктів 5.1-5.3 вказаної Інструкції № 58 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника. У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджуботи з 16.12.1985 по 02.01.1986, з 11.12.1991 по 07.09.1993, з 11.
32. Відповідно до пунктів 2.11- 2.12 вказаної інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
33. Отже, при заповнені як трудової книжки так і дублікату трудової книжки на першій сторінці в графі дата заповнення проставляється дата заповнення, актуальна саме на день заповнення відповідної трудової книжки або дубліката, оскільки після заповнення титульного аркушу трудової книжки записи в ній засвідчуються підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому заповнювалася трудова книжка.
34. Колегія суддів вважає, що долучений до матеріалів справи дублікат трудової книжки НОМЕР_1 відповідає вимогам чинного законодавства.
35. Зазначений вище дублікат був виданий позивачу 27.08.1999 року редакцією газети "Наддніпрянська правда" і до нього були внесені відомості про попередні періоди роботи позивача.
36. Як вірно зазначив суд першої інстанції, записи дублікату трудової в частині періодів роботи позивача з 16.12.1985 по 02.01.1986, з 11.12.1991 по 07.09.1993, з 11.08.1994 по 17.04.1995, з 19.04.1995 по 20.11.1995 вчинені акуратно, з них можна точно встановити про місце, посаду та період роботи, номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи.
37. Крім того, Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування /призначення пенсії.
38. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
39. Щодо спірного періоду роботи з 01.08.2006 по 31.05.2007 колегія суддів зазначає наступне.
40. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, а вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.
41. Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії позивачу або відомості про сплату внесків не у повному обсязі не є підставою для позбавлення особи права на зарахування до стажу роботи періодів, за які відсутні такі відомості.
42. Оскільки позивач не може відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків, це не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії вказаних періодів роботи.
43. Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) (касаційне провадження № К/9901/458/17), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (касаційне провадження № К/9901/2310/18).
44. Відповідно до дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 озивач з 16.02.2006 по 16.06.2007 працював редактором заводської радіоредакції у відкритому акціонерному товаристві "Херсонські комбайни".
45. Отже, колегія суддів наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, відомостей про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу .
46. Системне тлумачення способів захисту, визначених ст. ст. 5, 245 КАС України, дає підстави для висновку, що суд першої інстанції правомірно вирішив обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
47. Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що апелянтом не доведено правомірність власних дій та відмови у призначенні пенсії позивачу.
48. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
49. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
50.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
51. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
52. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
53. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.