Справа № 600/4332/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
23 вересня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому присить:
1.1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.02.2023 року № 3551/03-16, оформлене листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.02.2023 року за № 2400-1708-8/5860 про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
1.2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
2. В обґрунтування позовних вимог вказав на протиправність відмови в призначені грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач стверджує, що має достатньо спеціального страхового стажу (44 роки 2 місяці 18 днів), який він здобув на посаді викладача, а тому набув право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти пенсій, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги.
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов задоволено:
3.1. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.11.1983 р. по 17.11.2022 р. на посаді викладача КУ «Новоселицької музичної школи».
3.3. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1073,60 грн згідно квитанції від 23.06.2023 року.
4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зазначає, що підстави для виплати позивачеві грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутні, а дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у виплаті грошової допомоги є правомірними.
6. Апелянт заперечує проти задоволення позову та звертає увагу суду на те, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального страхового стажу 35 років. Оскільки позивачем не було додано до заяви статуту музичної школи або інших документів, з яких вбачається, до якого з типів навчальних закладів відноситься музична школа, де працював позивач, це позбавляє його можливості обчислити страховий стаж позивача.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 18.11.2022 р. та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
8. Згідно копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 , останній з 10.11.1983 р. працює на посаді викладача по класу духових інструментів КУ «Новоселицької музичної школи».
9. Позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України 03.02.2023 р. із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.02.2023 р. №241670053321 відмовлено у призначені позивачу одноразової грошової допомоги.
10. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 15.02.2023 р. позивачу повідомлено про прийняття рішення від 10.02.2023 р. №241670053321, яким відмовлено у призначені позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
11. Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Так, пенсії за вислугу років працівникам освіти призначають відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
14. Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
15. Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив "Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати" (далі - Порядок № 1191).
16. В силу п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
17. За змістом п. 5 Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
18. У відповідності до п. 7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
19. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 №909 до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посадах викладачів, заступників директорів з навчальної роботи, а також у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
20. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145-VIII) невід'ємними складниками системи освіти є, зокрема, позашкільна освіта.
21. Статтею 4 Закону №1841-III визначено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
22. Пунктом 5 статті 12 Закону №1841-III визначено, що перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
23. Перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 № 433 (далі - Перелік № 433).
24. В силу пункту 6 Переліку №433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
26. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
27. З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
28. У Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, зазначено такі посади в позашкільних навчальних закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
29. Отже, посада викладача в позашкільних закладах освіти Переліком №909 не передбачена.
30. В той же, за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року №397/21).
31. Водночас, згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 13.02.2019 у справі №233/4308/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні ст.55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
32. Виходячи з наведеного, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, тому стаж роботи позивача на вказаній посаді повинен зараховуватися до її пільгового стажу у розумінні п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
33. Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
34. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
35. Згідно матеріалів справи, позивач для підтвердження стажу надав копію трудової книжки, яка повністю підтверджує факт трудової діяльності, зокрема про те, що з 10.11.1983 року по 31.12.2019 року позивач працював на посаді викладача по класу духових інструментів Новоселицької музичної школи ім. М. Мозгового, з 03.01.2020 працював на посаді викладача по класу духових інструментів Комунальної установи "Новоселицька музична школа ім. М. Мозгового".
36. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що спірні періоди не можуть бути зараховані до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років через відсутність статутних та інші документів, чинних на період роботи позивача в зазначених дитячих музичних школах, які б підтверджували, що ці школи були дитячою середньою музичною школою-семирічкою, та зазначає наступне.
37. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також документів виданих архівними установами можливе лише у випадку відсутності трудової книжки або відсутності в ній відповідних записів.
38. При цьому, чинним законодавством України, яким регулюється питання пенсійного забезпечення громадян, не передбачено будь-яких правових підстав для того щоб не враховувати до страхового стажу працівника періоди його роботи, зазначені у трудовій книжці в зв'язку із відсутністю статутних та інші документів, чинних на період роботи позивача в зазначених дитячих музичних школах, які б підтверджували, що ці школи були дитячою середньою музичною школою-семирічкою.
39. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою належного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (орган, на обліку якого перебуває позивач) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.11.1983 р. по 17.11.2022 р. (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача КУ «Новоселицької музичної школи ім. М. Мозгового».
40. Додатково колегія суддів зауважує, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
41. Позивач як громадян України, наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
42. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі №423/3544/16-а та від 31 січня 2019 року у справі №233/1181/17.
43. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
44. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
45. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
46. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
47. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
48. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.