Справа № 320/26785/23
про залишення апеляційної скарги без руху
23 вересня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Голяшкіна О.В., суддів Заїки М.М., Шведа Е.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року у справі № 320/26785/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року.
Апеляційна скарга не відповідає встановленим законом вимогам, зокрема скаржником не дотримано форми та змісту апеляційної скарги, не надано доказів сплати судового збору та пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду першої інстанції прийнято 13.03.2024 року, а апеляційну скаргу подано до суду 19.09.2024 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України строку апеляційного провадження.
Окрім того, скаржником не було дотримано вимог п. 8 ч. 2 ст. 296 КАС України, а саме, в апеляційній скарзі не зазначено дати отримання копії судового рішення першої інстанції, яке оскаржується, що унеможливлює вирішення питання щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, як встановлено п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, та ставки 0,4, у даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги становить 1610,40 грн. (2684 х 0,4 х 150 % ).
Крім того, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому, положення п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відноситься до фізичних осіб та на юридичних осіб (в тому числі суб'єктів владних повноважень) не поширюється, а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані за майновим критерієм, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 02.06.2022 року у справі № 640/28106/20 звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень від сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір. Окрім того, зазначено, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.
У свою чергу, щодо оцінки майнового критерію для цілей звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, суд апеляційної інстанції приймає до уваги висловлену Верховним Судом позицію, про те, що у питаннях сплати судового збору держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж (постанови від 15.05.2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07.06.2018 року по справі № 822/276/17). Якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (постанова Верховного Суду від 10.09.2018 року по справі № 357/12145/16-а).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
За вказаними обставинами суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відстрочення/розстрочення чи звільнення скаржника - суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору.
За правилами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовується положення статті 169 цього Кодексу.
За вказаних обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості скаржнику усунути недоліки та надати до суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апеляційну скаргу із зазначенням дати отримання копії судового рішення першої інстанції, що оскаржується, документ про сплату судового збору та подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням причин, які, на переконання скаржника, є поважними для його поновлення.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030101, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог про усунення недоліків апеляційної скарги вона буде повернута скаржнику.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325 КАС України суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати апеляційну скаргу із зазначенням дати отримання копії судового рішення першої інстанції, що оскаржується, оригінал документа про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням причин, які, на переконання скаржника, є поважними для його поновлення.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Голяшкін
Судді М.М. Заїка
Е.Ю. Швед