П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26303/23
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Єщенко О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року по справі №420/26303/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
На зазначене рішення суду 08.09.2024 року Військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
Разом із апеляційною скаргою подано клопотання, в якому ставиться питання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення.
В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що апелянт у визначений строк вже звертався із апеляційною скаргою на рішення, однак скарга була повернута скаржнику внаслідок не усунення у встановлений строк її недоліків. Вказує, що повторне звернення із скаргою відбулось у найкоротший строк після виділення фінансових ресурсів для оплати судового збору та фактичного приведення скарги у відповідність до норм КАС України. Просить враховувати, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану військова частина безпосередньо задіяна у бойових діях та завданнях. В умовах ведення бойових дій існують постійні перепони для дотримання процесуальних строків, обумовлені регулярним знищенням засобів зв'язку, у тому числі телекомунікаційних мереж. Таким чином, посилаючись на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, просить поновити процесуальний строк та прийняти скаргу до розгляду.
Перевіривши доводи апелянта, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Так, рішення суду прийнято у порядку письмового провадження 29.01.2024 року.
Із скаргою на судове рішення апелянт звернувся 08.09.2024 року, тобто із пропуском строку, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України.
Апеляційний суд також враховує, що апелянт вже звертався із апеляційною скаргою на судове рішення у цій справі. Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та апелянту наданий десятиденний термін для усунення недоліків скарги шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у зв'язку із не приведенням у встановлений строк скарги у відповідність до вимог КАС України, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Під час первинного звернення із апеляційною скаргою апелянт посилався на затримку у виділенні бюджетних асигнувань як на підставу об'єктивної неможливості надати документ про оплату судового збору, у тому числі у визначений апеляційним судом строк для усунення недоліків скарги.
При цьому, подання апеляційної скарги, яка відповідає нормам КАС України, зокрема, із документом про повну оплату судового збору відбулось при повторному зверненні до апеляційного суду.
Отже, скаржником не доведено та апеляційним судом не встановлено, що повернення первинної скарги відбулось з причин, які не залежали від апелянта. Апелянтом не обґрунтовано об'єктивні і непереборні обставини, що унеможливили або ж є такими, що значно утруднили можливість своєчасного апеляційного оскарження рішення.
Також, апеляційний суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Статтею 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII передбачено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року №1934-XII Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року №1934-XII військові частини входять до структури Збройних Сил України.
Виважено досліджуючи значення та обсяг функцій, покладених на військову частину в особливий період, колегія суддів погоджується із ґрунтовністю доводів апелянта про те, що введення на всій території України воєнного стану може впливати на своєчасну реалізацію апелянтом прав, передбачених ст.ст. 44, 295 КАС України.
Однак, навіть за таких умов учасник справи має вживати усіх залежних від нього заходів задля вчинення певних процесуальних дій у максимально стислі строки та без невиправданих зволікань.
В контексті наведеного у сукупності, апеляційний звертає увагу на те, що повторне звернення із скаргою не відбулось невідкладно або без невиправданих зволікань після повернення первинної апеляційної скарги.
Наявність в учасника справи права на повторне звернення із скаргою не свідчить про можливість оскарження рішення без застосування строкових обмежень. Одночасно слід враховувати рівність сторін в адміністративній справі, а, відповідно, і наявність законних очікувань іншого учасника на своєчасну визначеність у спірних правовідносинах.
На переконання апеляційного суду, пропущений апелянтом строк є значним та неспівмірним із процесуальним строком, встановленим для оскарження судового рішення.
Таким чином, доводи апелянта про поважність причин пропуску процесуального строку, а також об'єктивність перешкод в оскарженні рішення суду у визначений термін, не знаходять свого підтвердження.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, враховуючи норми процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України,-
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 , поданого 08.09.2024 року, про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без руху.
Для усунення недоліків апеляційної скарги надати Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що не подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин для поновлення строку апеляційного оскарження, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Єщенко