П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21686/24
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Дата і місце ухвалення 05.08.2024р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанов ВП №75312150 від 01.07.2024 року та ВП №75310759 від 01.07.2024 року,-
09.07.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просило: визнати протиправними та скасувати постанови ВП №75312150 від 01.07.2024 року та ВП №75310759 від 01.07.2024 року про накладення штрафів у розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
Апелянт зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 420/21686/24 безпосередньо впливає на його право на мирне володіння майном (пенсійними виплатами), а скасовані судовим рішенням від 05.08.2024 року постанови Відділу ПВР про накладення штрафу, які винесені у виконавчих провадженнях № 75312150 та № 75310759, впливають на його права та обов'язки як стягувача у вказаних виконавчих провадженнях.
Апелянт вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою обставини відсутності у державного виконавця інформації щодо оскарження ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення у справі № 420/6026/24 станом на день винесення спірних постанов про накладення штрафу.
На думку апелянта, ГУ ПФУ в Одеській області, як боржник у виконавчих провадженнях № 75312150 та № 75310759, не виконав встановленого положеннями абзацу першого ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язку щодо невідкладного повідомлення виконавця про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій. Вказані обставини привели до того, що на час винесення спірних постанов про накладення штрафу у державного виконавця була відсутня інформація про оскарження ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення у справі № 420/6026/24.
За таких обставин апелянт вважає, що державний виконавець діяв в порядку передбаченому частинами 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а саме перевірив виконання рішення боржником наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону № 1404-VШ (10 робочих днів), та в зв'язку із невиконанням ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення та за відсутності повідомлень з боку боржника щодо наявності обставин, які обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, виніс постанови про накладення штрафу.
Крім того апелянт посилався на те, що при ухваленні рішення від 05 серпня 2024 року у цій справі судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що полягає у прийнятті рішення про його права та обов'язки без залучення його до участі у справі.
З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
У судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на неприбуття учасників справи до судового засідання суду апеляційної скарги, подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 року ОСОБА_1 був залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року по справі № 420/6026/24 було задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року розрахунку розміру індексації пенсії за 2022 рік та за 2023 рік із порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації пенсії з 01 березня 2023 року за 2022 рік та за 2023 рік на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без включення до основного розміру пенсії суми збільшення пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії з 01 березня 2023 року з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 рік в розмірі 2322,42 грн. та за 2023 рік в розмірі 1500,00 грн., а саме із загальної суми 20411,13 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2023 року з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 рік в розмірі 2322,42 грн. та за 2023 рік в розмірі 1500,00 грн., а саме із загальної суми 20 411,13 грн.
Також судом встановлено, що вказане вище рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 420/6026/24 було оскаржено Головним управлінням ПФУ в Одеській області. Апеляційну скаргу було подано Головним управлінням до П'ятого апеляційного адміністративного суду 27.05.2024 року
10 червня 2024 року по справі № 420/6026/24 судом першої інстанції був виданий виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації пенсії з 01 березня 2023 року за 2022 рік та за 2023 рік на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без включення до основного розміру пенсії суми збільшення пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації пенсії з 01 березня 2023 року за 2022 рік та за 2023 рік на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без включення до основного розміру пенсії суми збільшення пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», в якому вказано, що судове рішення набрало законної сили 30 травня 2024 року.
Крім того 10 червня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом по справі № 420/6026/24 був виданий виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2023 року з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 рік в розмірі 2322,42 грн. та за 2023 рік в розмірі 1500,00 грн., а саме із загальної суми 20411,13 грн., в якому вказано, що судове рішення набрало законної сили 30 травня 2024 року.
В подальшому ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року та від 18.07.2024 року у справі № 420/6026/24, видані судом 10.06.2024 року виконавчі листі були визнані такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку тим, що в П'ятому апеляційному адміністративному суді на розгляді перебуває апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року по справі № 420/6026/24.
В свою чергу, на підставі заяв стягувача - ОСОБА_1 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Євгенієм Володимировичем 17.06.2024 року були відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчих листів від 10.06.2024 року, виданих Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/6026/24, а саме: ВП № 75312150 та ВП № 75310759.
У постановах про відкриття виконавчих проваджень від 17.06.2024 року ВП № 75312150 та ВП № 75310759 старшим державним виконавцем встановлено боржнику строк для виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів.
01.07.2024 року, у зв'язку з невиконанням боржником рішення у встановлений строк, старшим державним виконавцем у межах виконавчих проваджень ВП № 75312150 та ВП № 75310759 були прийняті постанови про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100 грн. у кожному виконавчому провадженні.
Не погоджуючись з постановами про накладення штрафів від 01.07.2024 року ВП № 75312150 та ВП № 75310759, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області оскаржило їх до суду першої інстанції, посилаючись на їх протиправність та незаконність.
Позивач вказував на те, що Управлінням з дотриманням строків, встановлених КАС України на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, була подана апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року у справі №420/6026/24, яка ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року була залишена без руху.
Як зазначив позивач, про вказані обставини старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було повідомлено рекомендованими листами від 26.06.2024 року № 1500-0505-5/97130 та від 26.06.2024 року № 1500-0505-5/97468.
Позивач вважає, що оскільки судове рішення, на виконання якого видані виконавчі листи, фактично не набрало у встановленому порядку законної сили, а в подальшому такі виконавчі листи визнані судом такими, що не підлягають виконанню, винесені старшим державним виконавцем постанови про накладення штрафів у ВП № 75312150 та ВП № 75310759 є протиправними та підлягають скасуванню.
Вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції погодився з доводами позивача у справі та дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних постанов.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункти 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 63 Закону №1404-VIII передбачений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, частиною 1 цієї статті визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Аналіз наведених положень чинного законодавства свідчить про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
Як встановлено в ході розгляду даної справи, згідно виданих 10.06.2024 року Одеським окружним адміністративним судом виконавчих листів у справі № 420/6026/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов'язано:
- у виконавчому провадженні № 75312150 - здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації пенсії з 01 березня 2023 року за 2022 рік та за 2023 рік на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без включення до основного розміру пенсії суми збільшення пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення.
- у виконавчому провадженні № 75310759 - здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2023 року з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 рік» в розмірі 2322,42 грн. та за 2023 рік в розмірі 1500,00 грн., а саме із загальної суми 20411,13 грн.
Вказані виконавчі листи видані судом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 29 квітня 2024 року по справі № 420/6026/24, яке, як зазначив суд першої інстанції у таких виконавчих листах, набрало законної сили 30.05.2024 року.
За положеннями статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Таким чином, обов'язковою умовою звернення судового рішення до виконання на підставі виконавчого листа є набрання таким судовим рішенням законної сили.
За нормами статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За встановлених судом у даній справи обставин вбачається, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року було оскаржено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
При цьому з матеріалів адміністративної справи № 420/6026/24, яка знаходиться у провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду, вбачається, що апеляційна скарга була подана Головним управлінням засобами поштового зв'язку 29.05.2024 року, тобто у межах визначеного ст. 295 КАС України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року подану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
В подальшому ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 року було відкрито апеляційне провадження за поданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 р. у справі №420/6026/24.
При цьому в ухвалі про відкриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції зазначено, що апеляційна скарга подана з дотриманням строків передбачених ст.295 КАС України.
Встановлені обставини, зокрема, щодо подання Головним управлінням ПФУ в Одеській області апеляційної скарги у строки, визначені ст. 295 КАС України та прийняття такої апеляційної скарги до провадження апеляційним судом без вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне провадження, вказують на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №420/6026/24 ні станом на момент відкриття виконавчого провадження, ні станом на момент винесення старшим державним виконавцем постанов про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу, не набрало законної сили, а тому не підлягало примусовому виконанню в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
У даному випадку згідно положень ст. 255 КАС України, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №420/6026/24 набере законної сили лише після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З огляду на викладене вище колегія суддів доходить висновку, що постанови старшого державного виконавця від 01.07.2024 року ВП №75312150 від 01.07.2024 року та ВП №75310759 є протиправними, оскільки у боржника не виник обов'язок з виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №420/6026/24, а тому і застосування до боржника штрафу за його невиконання у встановлений державним виконавцем строк є безпідставним та необґрунтованим.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що Головне управління ПФУ в Одеській області не виконало належним чином покладеного на нього ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язку щодо повідомлення державного виконавця про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, внаслідок чого листи боржника, в яких ним повідомлено державного виконавця про оскарження судового рішення надійшли останньому лише 10.07.2024 року, тобто вже після винесення постанов про накладення штрафів.
Надаючи оцінку вказаним доводам апелянта, колегія суддів доходить висновку, що вони жодним чином не спростовують висновок суду про протиправність оскаржуваних у даній справі постанов про накладення штрафу, оскільки не змінюють вказаних вище обставин щодо не набрання рішенням суду законної сили станом на момент винесення таких постав та відсутність у боржника обов'язку з виконання судового рішення у справі № 420/6026/24. Крім того слід зазначити, що в даному випадку не виникали обставини, з якими Закон України «Про виконавче провадження» пов'язує зупинення вчинення виконавчих дій, та, відповідно, виникнення обов'язку у сторони виконавчого провадження з повідомлення державного виконавця про такі обставини.
Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
В свою чергу колегія суддів зазначає, що згідно п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що судом першої інстанції при вирішенні справи ,у порушення вимог процесуального закону, не було залучено до участі у справі особу, на права, свободи та інтереси якої може вплинути вирішення даної справи, а саме - стягувача за виконавчим листом № 420/6026/24, з питань виконання якого виник даний адміністративний спір між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - ОСОБА_1 .
У постановах від 15 жовтня 2019 року у справах №127/25893/16-а та №686/28853/18, Верховний Суд вказав на те, що правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
З огляду на зазначене, та враховуючи те, що незалучення до участі у справі особи, на права інтереси або обов'язки якої може вплинути рішення суду є грубим порушенням норм процесуального права, і допущення такого порушення є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, з підстав, викладених у даній постанові апеляційного суду.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У даній справі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не виступає суб'єктом владних повноважень, а тому сплачений ним судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 5458 від 18.07.2024 року.
Враховуючи те, що за наслідками розгляду даної адміністративної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в даному випадку наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у повному обсязі в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №75312150 від 01.07.2024 року та ВП №75310759 від 01.07.2024 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук