19 вересня 2024 року справа № 400/7799/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №400/7799/23 (суддя Ніколайчук С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) № 32 від 27 січня 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 47 від 07 лютого 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 4194 від 01 березня 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №420 від 11 червня 2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на посаді старшого навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, в тому числі додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., починаючи з 27 січня 2023 року по день поновлення на посаді та поновити продовольче, речове та інші види забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 у даній справі в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено у повному обсязі.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, ним була подана апеляційна скарга.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі. Крім того, позивач просить розподілити судові витрати та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 41 000 грн.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що судом не враховано його доводів про неналежно проведене службове розслідування. Накази, що оскаржуються позивачем, на його думку, винесені відповідачем передчасно, безпідставно та незаконно.
Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги позивача, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене позивачем рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки свого представника суд не повідомив.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 18 травня 2015 року.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 “Про проведення воєнного стану та оголошення загальної мобілізації» та мобілізаційної Директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 лютого 2022 року №33/321/501/13т, солдат запасу ОСОБА_1 був призваний на військову службу та відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 лютого 2022 №44 зарахований до списків особового складу військової частини та з 28 лютого 2022 приступив до виконання службових обов'язків на посаді солдата резерву 2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 січня 2023 року №32 наказано: п. 2.67 вважати таким, що вибув з району виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , старшого навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону, вважати таким, що 27 січня 2023 року самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Також позивача виключено з котлового забезпечення військової частини, виключено з грошового та речового забезпечення військової частини з 27 січня 2023 року. Підставі: доповідь про самовільне залишення частини від 27 січня 2023 року №796 (т.1 а.с. 82).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07 лютого 2023 року №47 (п. 21), відповідно до підпункту 14 пункту116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб) - до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі) солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , старшого навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону, увільнено від займаних посад та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, з 07 лютого 2023 року, у зв'язку з самовільним залишенням військової частини. Підстава: наказ командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади від 07 лютого 2023 року №38-рс, рапорти командирів підрозділів (т.1 а.с. 83).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 4194 від 01 березня 2023 року «Про результати службового розслідування», серед іншого наказано:
- п.1 вирішення питання щодо притягнення або не притягнення до дисциплінарної відповідальності солдата ОСОБА_1 , за порушення вимог статей 11,12,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1,2,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України відкласти до його повернення на військову службу Військової частини НОМЕР_1 .
- п.2 помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи, старшому навіднику 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 призупинити виплату грошового забезпечення з 27.01.2023року, а також не виплачувати йому премію за відповідні місяці самовільного залишення частини у повному обсязі та не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за відповідні місяці самовільного залишення частини у повному обсязі (т.1 а.с. 66 зв.ст.).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 червня 2023 року №420 (п.11) солдата за призовом ОСОБА_1 , колишнього старшого навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону увільнено від займаних посад та призупинено військову службу, як такого що самовільно залишив військову частину 27 січня 2023 року, згідно ЄРДР від 04 лютого 2023 року №62023050010000888, з 29 березня 2023 року. Підстава наказ командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади від 11 червня 2023 року №162-рс, рапорт ОСОБА_2 від 11.06.2023 вх. №27267 (т.1 а.с.84).
Вважаючи накази протиправними та незаконними, дії відповідача щодо призупинення йому військової служби та призупинення виплат грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що оскаржені позивачем накази відповідають вимогам законодавства, прийняті уповноваженими на те особами, і підстави для їх скасування відсутні. Встановивши правомірність оскаржених позивачем наказів, суд дійшов висновку, що відсутні і підстави для задоволення позовних вимог зобов'язального характеру.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє станом на час розгляду справи.
Порядок проходження військової служби військовослужбовцями врегульовано зокрема Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Пунктом 116 Положення встановлено перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів.
Згідно підпункту 14 пункту 116 Положення зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі, зокрема, якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.
Частиною другою статті 24 цього Закону врегульовано питання призупинення військової служби.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 24 Закону №2232-XII, військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Абзацом другим частини другої статті 24 Закону № 2232-XII (у редакції, чинній станом на 11 червня 2023 року, дату винесення наказу №420 про призупинення військової служби) передбачено, що початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань (абзаци третій п'ятий частини другої статті 24 Закону №2232-XII).
Аналогічні норми містяться в пунктах 144-1 і 144-2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Згідно із пунктом 144-3 Положення звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яким призупинено, здійснюється Президентом України.
У разі відсутності повноважень щодо звільнення з посади військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини подає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо посадовій особі, яка має таке право, для видання наказу по особовому складу.
Наказ по особовому складу доводиться до військової частини та інших посадових осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Командир (начальник) військової частини на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця, військову службу якого призупинено, з посади:
видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини;
організовує внесення запису до примірника контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, про призупинення дії контракту;
надсилає витяг із наказу та облікові документи військовослужбовця до органу військового управління, визначеного Міністерством оборони України.
Облік військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Згідно із пунктом 144-4 Положення, у разі прибуття до місця служби військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини з'ясовує підстави його відсутності і негайно інформує про це орган досудового розслідування та орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням. Командування військової частини або орган управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України здійснює супроводження військовослужбовця до органу досудового розслідування.
Таким чином, наведеним Положенням передбачено алгоритм дій командира по призупиненню військової служби.
Стаття 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), визначає порядок проведення службового розслідування, яке, з огляду на приписи частини першої статті 84 цього Статуту, може передувати прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок).
Частиною четвертою статті 85 Дисциплінарного статуту встановлено, що якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Аналіз положень частини другої статті 24 Закону №2232-XII у системному зв'язку з положеннями частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту дозволяє зробити висновок, що для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У свою чергу внесення відповідних відомостей до ЄРДР здійснюється на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, яким під час службового розслідування з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення.
Визначення в абзаці другому частини другої статті 24 Закону №2232-XII командира військової частини суб'єктом звернення до органу досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення, на підставі якої вносяться відповідні відомості до ЄРДР, обумовлено тим, що кримінальні правопорушення, передбачені абзацом першим частини другої цієї статті, нерозривно пов'язані з порушенням військовослужбовцем військової дисципліни.
Як встановив суд, 27 січня 2023 року від командира 1 механізованого батальйону капітана ОСОБА_3 найшла доповідь про факт самовільного залишення розташування підрозділу військовослужбовцем військової служби по мобілізації Військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 січня 2023 року № 32 вирішено вважати серед інших таким, що вибув з району виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії: солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 старшого навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону, вважати його таким, що 27 січня 2023 року самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Позивача виключено з котлового забезпечення військової частини та виключено з грошового та речового забезпечення військової частини з 27 січня 2023 року.
Відповідно до доповіді вх. 796 від 27 січня 2023 року за фактом самовільного залишення Військової частини 27.01.2023 солдатом ОСОБА_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06 лютого 2023 року №1734 призначено службове розслідування.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2023 №1734 комісією з військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли самовільному залишенню місця несення служби солдатом ОСОБА_1 , а також встановлення ступеня вини солдата ОСОБА_1 , за результатом чого складено акт службового розслідування від 01 березня 2023 року (т.1 а.с. 85-89).
В ході службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_1 відсутній на службі з 27.01.2023 без поважних причин, дозволу та попередження. На телефонні дзвінки не відповідає, місцезнахоження не відоме. По даному факту була подана довідка-доповідь про самовільне залишення частини військовослужбовцем від 27.01.2023. Солдат ОСОБА_4 , з 27.01.2023 по час складення акту, незаконно в умовах воєнного стану перебуває за межами Військової частини НОМЕР_1 тривалістю понад 10 (десять) діб. В діях старшого навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 вбачається ознаки злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2023 №4894 “Про результати службового розслідування» наказано:
1. Вирішення питання щодо притягнення або не притягнення до дисциплінарної відповідальності солдата ОСОБА_1 , за порушення вимог статтей 11, 12, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 1, 2. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відкласти до повернення на військову службу військової частини НОМЕР_1 .
2. Помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби згідно пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяких іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, старшому навіднику 1 гранатометного відділення гранатометного взвоу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 призупинити виплату грошового забезпечення з 27.01.2023, а також не виплачувати йому премію за відповідні місяці самовільного залишення частин у повному обсязі та не виплачувати додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за відповідні місяці самовільного залишення частини у повному обсязі.
3. Заступнику командира з морально-психологічного забезпечення - начальнику відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 направити копію матеріалів службового розслідування до органів досудового розслідування для прийняття правового рішення, щодо порушення кримінального провадження, за фактами, виявлені в ході проведення службового розслідування протягом 10 діб з дати підписання наказу командира частини про затвердження його результатів (т.1 92-94).
Крім того, суд встановив, що відповідач отримав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення 29.03.2023 року відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, номер кримінального провадження 62023050010000888 стосовно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який 27 січня 2023 року, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби в АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 208).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 червня 2023 року № 420 солдата за призовом ОСОБА_1 , колишнього старшого навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону увільнено від займаних посад та призупинено військову службу, як такого що самовільно залишив військову частину 27 січня 2023 року згідно ЄРДР від 04 лютого 2023 року №62023050010000888 з 29 березня 2023 року. Підстава наказ командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади від 11 червня 2023 року №162-рс, рапорт ОСОБА_2 від 11.06.2023 вх. №27267.
Таким чином, після отримання витягу з ЄРДР, відповідно до вимог ч.2 ст.24 Закону №2232 та пунктів 144-1 144-3 Положення №1153, у відповідача виник обов'язок щодо видання наказу по особовому складу про призупинення військової служби позивача.
Доводи позивача щодо несвоєчасного прийняття оскаржених наказів та безпідставного призупинення його військової служби спростовуються матеріалами справи.
Щодо неналежного проведення службового розслідування, колегія суддів зазначає, що фактично матеріали службового розслідування містять відображення лише факту самовільного залишення позивачем військової частини та місця несення служби 27.01.2023. Матеріали службового розслідування стали підставою для звернення із заявою про злочин до правоохоронних органів і цей факт перевіряється в рамках кримінального провадження. Факт не відібрання пояснень у позивача під час проведення службового розслідування не заперечується відповідачем, проте і питання притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування не вирішувалося.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірному випадку оскаржені позивачем накази, були видані відповідачем на виконання та у відповідності до вимог Закону №2232 та Положення №1153, вони є правомірними, а відтак підстави для їх скасування відсутні.
Оскільки відсутні підстави для скасування оскаржених наказів, відповідно, відсутні і підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача поновити позивача на посаді старшого навідника 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити грошове забезпечення, в тому числі додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., поновити продовольче, речове та інші види забезпечення, оскільки такі позовні вимоги є взаємопов'язані.
При цьому, колегія суддів вважає слушними доводи скаржника щодо того, що суд першої інстанції безпідставно вдався до оцінки стану здоров'я позивача та можливостей у позивача звертатися за медичною допомогою під час залишення місця несення служби, оскільки такі підстави, факти та причини мають перевірятися в рамках кримінального провадження. Проте, ці доводи не дають підстав для скасування правильного та законного рішення суду першої інстанції.
Дослідивши встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги позивача правильних висновків суду не спростовують, в задоволенні скарги слід відмовити.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 400/7799/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19.09.2024р..
Повний текст постанови виготовлено 23.09.2024р..
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак