Справа № 420/27282/24
23 вересня 2024 року
м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши клопотання представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду справи №420/27282/24/24 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповного виконання обов'язку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди.; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди 08.04.2022, 09.04.2022, 12.04.2024, 14.04.2022, 17.04.2022, 19.04.2022, 25.04.2022, 28.04.2022, 06.05.2022, 09.05.2022, 12.05.2022, 15.05.2022,з 26.09.2022 по 30.09.2022, з 07.10.2022 по 31.10.2022, 20.11.2022, 21.11.2022, 22.11.2022, 23.11.2022, 26.11.2022, 28.11.2022, 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 18.04.2023, з 20.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 10.07.2023, з 12.07.2023 по 14.07.2023, з 17.07.2023 по 30.07.2023, з 01.08.2023 по 19.08.2023, з 05.09.2023 по 30.09.2023, з 03.10.2023 по 24.10.2023, 31.10.2023, з 10.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 23.12.2023, 31.12.2023.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 р. прийнято позовну ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії.
19.09.2024 р. до суду від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву (вхід.№ЕС/44175/24), в якому, серед іншого, викладено клопотання щодо розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд клопотання відповідача щодо розгляду справи №420/27282/24 в судовому засіданні з викликом сторін, здійснюється в порядку письмового провадження.
Зокрема, дослідивши наведені відповідачем про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, доводи, та аргументи, в сукупності з положеннями чинного процесуального законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.5, ч.6 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В силу приписів ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу, що у заявленому клопотанні не наведено належних мотивів, якими обґрунтовується необхідність розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Окрім того, Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2024 р. учасникам справи надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
До того ж, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, письмовими поясненнями/ аргументами іншої сторони, та в свою чергу реагувати, з урахуванням положень чинного процесуального законодавства.
Також, варто акцентувати, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та зважаючи, що предмет доказування, характер даних спірних правовідносин, на думку суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного, та об'єктивного розгляду справи, та відповідно, у контексті вище окреслених приписів чинного процесуального законодавства, дана справа є справою незначної складності, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ст.ст.12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду справи №420/27282/24, в судовому засіданні з викликом сторін, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Харченко
23.09.24.