Справа № 420/7077/24
23 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови
04.03.2024 до суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів UA500500/2023/000837/2 від 07.12.2023;
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) UA500500/2023/001546 від 07.12.2023.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.04.2023 між компанією ТАЮKALE MOBILYA DIЮ TЭCARET LTD, ЮTI, Туреччина (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладений контракт № TS-2004, пунктом 1.1 якого передбачено, що цей контракт є основним Контрактом і вирішує загальні положення й принципи спільної роботи Продавця й Покупця. 07.12.2023 Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про коригування митної вартості товарів, зазначених у митній декларації (МД No23UA500500043474U9 від 07.12.2023 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. У зв'язку з вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001546 від 07.12.2023. Вважає, що рішення Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000837/2 від 07.12.2023, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001546 від 07.12.2023 порушують інтереси позивача та є протиправними, оскільки суперечать положенням законодавства України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.03.2024 справа розподілена на суддю Корой С.М.
08.03.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови. Зазначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суддею одноособово та зобов'язано Одеську митницю надати до Одеського окружного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії №UA400040/2023/037520 від 13.11.2023, №UA206050/2023/013812 від 09.11.2023, № UA400040/2023/030873 від 18.09.2023.
13.03.2024 (вх.№ЕС/10468/24) від представника Одеської митниці до суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
25.03.2024 (вх.№ЕС/12160/24) представника Одеської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.
У зв'язку зі звільненням судді Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М. з посади, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, за результатами визначено головуючою суддею Скупінську О.В.
01.07.2024 ухвалою судді прийнято до провадження справу №420/7077/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови. Розпочато розгляд справи №420/7077/24 спочатку та залишено без руху позовну заяву з наданням строку на усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою та відомості про поштовий індекс позивача.
11.07.2024 до суду (вхід.№ЕП/11987/24) від представника позивача - адвоката Єршова Р.В., надійшло клопотання про часткове усунення недоліків на виконання ухвали від 01.07.2024 та щодо продовження строку для усунення недоліків, стосовно надання перекладу документів по справі.
16.07.2024 ухвалою судді клопотання представника позивача повернуто.
17.07.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача (вхід.№29028/24) про усунення недоліків на виконання ухвали від 01.07.2024.
Ухвалою судді від 22.07.2024 прийнято до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, відкрито провадження у справі №420/7077/24.
06.08.2024 (вх.№ ЕС/32278/24) від представника Одеської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач вважає, що адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
У відзиві вказано, що виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500043474U9 від 07.12.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000837/2 від 07.12.2023.
Відповідач зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.
Як стверджує відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500043474U9 від 07.12.2023 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Також, у відзиві зазначено, що товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 23UA500500043474U9 від 07.12.2023, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 23UA500500043581U3 від 07.12.2023 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 375 039, 98 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Враховуючи вищевикладене, Одеська митниця просить суд відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Разом із відзивом відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 23.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Станом на дату вирішення даної справи, інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
20.04.2023 між фізично особи-підприємця ОСОБА_1 (у покупець) та компанією TASKALE MOBILIA DIS TICARET LTD. STI (як продавець) укладено контракт на поставку №TS-2004 пунктом 1.1. якого визначено, що цей контракт є основним Контрактом і вирішує загальні положення й принципи спільної роботи Продавця й Покупця.
В пункті 1.2 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 зазначено, що згідно чинного Контракту Продавець продає, а Покупець купляє Товар (товари народного вжитку) згідно інвойсам до Контракту на кожну поставку.
Відповідно до пункту 2.1 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 вид, кількість, ціна, вартість Товару, узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах по Контракту.
Пунктом 3.1 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 визначено, що загальна суму Контракту складається із загальної суми інвойсів.
Згідно з пунктом 4.3 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 Продавець засвічує, що товар, що постачається по даному Контракту, вироблений компанією TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD, STI. Країна походження - Туреччина.
Пунктами 5.1 та 5.2 контракту визначено, що Пакування, у якому відвантажується Товар, повинне відповідати технічним умовам, а також забезпечувати за умови належного поводження з вантажем схоронність Товару під час транспортувания морським транспортом.
На кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну телекс-реліз (морський коносамент).
В пункті 6.2 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 визначено, що умови поставки згідно цього Контракту обмовляються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2010.
Відповідно до пункту 7.1 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 усі розрахунки за цим контрактом здійснюються у Доларах США банківським переказом. Оплата може здійснюватися в Євро, в перерахунку долара США в Євро на основі курсу НБУ на дату митного оформлення товару. Продавець погоджується прийняти оплату за відвантажений товар як в Доларах США та і в Євро по всіх поставках, які стосуються даного Контракту. Остаточне рішення щодо вибору валюти оплати приймає Покупець.
Пунктом 7.2 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 визначено, що розрахунки за цим Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця, на поточний рахунок Продавця згідно цього контракту. Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу, часткового авансового платежу або попередньої оплати. Умови на яких продається товар вказуються у фактурі до кожної поставки.
27.04.2023 року між ФОП ОСОБА_1 та Компанією TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI укладено додаткову угоду № 1 до контракту № TS-2004 від 20.04.2023 року, за якою сторони вирішили пункт 5 викласти в наступній редакції, а саме:
5.1. Пакування, у якому відвантажується Товар, повинне відповідати технічним умовам, а також забезпечувати за умови належного поводження з вантажем схоронність Товару під час транспортування морським або автомобільним транспортом.
5.2. На кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент).
5.3. Вартість пакування входить у вартість Товару. Під пакуванням Сторони розуміють стандартне заводське пакування, що придатне для вантажно-розвантажувальних робіт та транспортування автомобільним чи морським транспортом.
Інші умови договору залишаються без змін (пункт 3).
У грудні 2023 року на підставі інвойсу № TAS2023000000355 від 28.11.2023 компанією “TASKALE MOBILIA DIS TICARET LTD. STI» поставлено позивачу партію товару:
1. Меблі з комбінованих матеріалів для столових та житлових кімнат, у розібрано му стані для зручності транспортування: набори меблів стіл дсп, покритий загарто ваним склом, каркас метал/ДСП, ніжки мет ал, стільці: тканина, ніжки - металл: - TABLE AND GOLD CHAIR (6) / Стіл та сті льці ГОЛД (6 шт.) - 40 наборів. Торгівельна марка: немає даних Країна виробництва: TR Виробник: TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD.STI.
2. Меблі дерев'яні для столових та житло вих кімнат, у розібраному стані для зруч ності транспортування: - набори меблів стіл: стільниця ДСП, пок рита загартованим склом, ніжки - метал, стільці: штучна шкіра, ніжки - метал: - TABLE AND MERCAN CHAIR (6) / Стіл та с тільці МЕРКАН (6 шт.) - 160 наборів. - стіл: стільниця ДСП, покрита загартова ним склом, ніжки - метал: - TABLE (70x110cm) / Стіл (70х110см) - 135 шт. - TABLE (80x130cm) / Стіл (80х130см) - 15 шт. Торгівельна марка: немає даних Країна виробництва: TR Виробник: TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD.STI.
3. Скло безпечне, включаючи скло зміцнен е (загартоване) або багатошарове: - GLASS / Скло для столешні столів, скла дається з 3 частин (2 частини 70х55см, 1 частина 28х70см) - 20 наб. (19,32м2). Торгівельна марка: немає даних Країна виробництва: TR Виробник: TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD.STI.
07.12.2023 позивач звернулась до Одеської митниці, у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (митна декларація № 23UA500500043474U9 від 07.12.2023).
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 23UA500500043474U9 від 07.12.2023 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №б/н від 28.11.2023;
- рахунок-проформа (Proforma invoice) №4 від 16.11.2023;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № TAS2023000000355 від 28.11.2023;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 015130 від 28.11.2023;
- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TAS2023000000355 від 28.11.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №NJBKLNBLO8BNTGE від 21.11.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 8 від 27.11.2023;
- документ, що підтверджує вартість страхування №TRS 25711/4 від 28.11.2023;
- прейскурант (працс-лист) виробника товару №111023/PR від 11.10.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 20.04.2023 № TS-2004;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.04.2023 № 1;
- копія митної декларації країни відправлення від 28.11.2023 № 23060600EX00043306 та інші документи.
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад копії митної декларації країни відправлення від 28.11.2023 № 23060600EX00043306 згідно ст. 254 МКУ.
07.12.2023 ФОП ОСОБА_1 було надіслано комерційну пропозицію від 16.11.2023 б/н та листом від 07.12.2023 № 0712/1 повідомлено митний орган, що інших документів протягом 10 днів надати немає можливості.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500500/2023/000837/2 від 07.12.2023 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення (а.с.83-85).
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001546 (а.с.86-87).
Так, у рішенні № UA500500/2023/000837/2 від 07.12.2023 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. Відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.5.3 додаткової угоди №1 від 27.04.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.04.2023 № TS-2004 вартість пакування входить у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2. Копія митної декларації країни відправлення від 28.11.2023 № 23060600EX00043306 містить посилання на E-Fatura V232243160110886032730754/1, від 28.11.2023, які до митного оформлення не надавалися.
3. Поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.11.2023 № б/н не містить інформації щодо умов поставки товару.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.
Так, щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.
Як вже встановлено судом, 27.04.2023 між ФОП ОСОБА_1 та Компанією TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI укладено додаткову угоду № 1 до контракту № TS-2004 від 20.04.2023 року, за якою сторони вирішили пункт 5 викласти в наступній редакції, а саме:
5.1. Пакування, у якому відвантажується Товар, повинне відповідати технічним умовам, а також забезпечувати за умови належного поводження з вантажем схоронність Товару під час транспортування морським або автомобільним транспортом.
5.2. На кожну партію Товару Продавець зобов'язується надати наступні документи: інвойс, товаротранспортну накладну чи телекс-реліз (морський коносамент).
5.3. Вартість пакування входить у вартість Товару. Під пакуванням Сторони розуміють стандартне заводське пакування, що придатне для вантажно-розвантажувальних робіт та транспортування автомобільним чи морським транспортом.
Крім того, з поданих документів вбачається, що постачання товару здійснювалось за процедурою ZZ00.
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими компанією «TASKALE MOBILIA DIS TICARET LTD. STI» не передбачалось.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 (справа №160/8775/18).
Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.
Щодо покликань відповідача на те, що копія митної декларації країни відправлення від 28.11.2023 № 23060600EX00043306 містить посилання на E-Fatura V232243160110886032730754/1, від 28.11.2023, які до митного оформлення не надавалися, суд зазначає.
Як вказано у позові та встановлено судом, копія митної декларації країни відправлення (Туреччина) від 28.11.2023 №23060600EX00043306 містить інформацію про Продавця (компанію TAЮKALE MOBILYA DIЮ TЭCARET LTD, ЮTI, Туреччина), товарів - EXW KAYSERI, про номер комерційного інвойсу (invoice) №TAS2023000000355 від 28.11.2023, а також про загальну вартість товарів, яка зазначена в комерційному інвойсі (commercial invoice) TAS2023000000355 від 28.11.2023 - 24 300,00 доларів США.
Інформація про номер комерційного інвойсу (invoice) №TAS2023000000355 від 28.11.2023 наведена у графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 28.11.2023 No23060600EX00043306 (Турецької Республіки).
Щодо зазначених в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 28.11.2023 №23060600EX00043306 (Туреччина) E-Fatura V232243160110886032730754/1 від 28.11.2023, то позивачем пояснено, що в Турецькій Республіці застосовується електронний документообіг зовнішньоекономічної діяльності. ТР означає "ТЕК PENCERE SISTEM", що перекладається з турецької мови як "система єдиного вікна", "E-Fatura" перекладається з турецької мови електронний рахунок" та що відповідно до законодавства Турецької Республіки під час завантаження рахунків-фактур (інвойсів) в систему електронного документообігу створюється 23-х значний реферативний номер для цих рахунків-фактур (інвойсів); фірма-експортер повідомляє цей 23- х значний реферативний номер в митні органи Туреччини через систему єдиного вікна; вищезазначений реферативний номер рахунків-фактур (інвойсів) вноситься до митної декларації Туреччини.
Отже, як стверджує позивач, зазначений в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 28.11.2023 №23060600EX00043306 (Туреччина) E-Fatura V232243160110886032730754 - це номер, який наданий інвойсу (invoice) №TAS2023000000355 від 28.11.2023 під час його завантаження в систему електронного документообігу зовнішньоекономічної діяльності Туреччини.
Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної справи, відповідачем жодним чином не спростовано вказані доводи позивача.
Щодо покликань відповідача на те, що поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.11.2023 № б/н не містить інформації щодо умов поставки товару, суд зазначає таке.
Так, 16.11.2023 між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" (Експедитор) укладений договір №201123 про надання транспортно-експедиційних послуг відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання відповідно до умов цього договору за винагороду та за рахунок Замовника надати послуги з організації перевезення та доставки ввіреного йому вантажу Замовника транспортом Перевізника або його представника в пункт призначення, зазначений Замовником, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги, згідно умов цього договору і заявок на конкретне перевезення, яка є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання умов договору міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №201123 від 16.11.2023 ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" був складений рахунок на оплату №8 від 27.11.2023, згідно з яким були надані такі послуги: навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортні витрати за маршрутом KAYSERI - п/п Рені, тягач НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 складають 163 800,00 грн., транспортні витрати за маршрутом п/п Рені м. Одеса, тягач НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 складають 29 200 грн., експедиторські послуги 2 000 грн.
Відповідно до довідки про транспортні витрати ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" б/н від 28.11.2023 навантажувально-розвантажувальні роботи в м. Кайсері та транспортні витрати на перевезення вантажу за маршрутом Кайсері, Туреччина п/п Рені, Одеська область в автомобілі НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 за CMR №015130 від 28.11.2023 складають 163 800,00 грн.
Рахунок на оплату ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" №8 від 27.11.2023, довідка ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" про транспортні витрати б/н від 28.11.2023, автотранспортна накладна (CMR) №015130 від 28.11.2023, договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №201123 від 16.11.2023 були надані декларантом до Одеської митниці, що підтверджується відомостями, які зазначені у графі 44 митної декларації (МД) №23UA500500043474U9 від 07.12.2023 та у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2023/001546 від 07.12.2023.
Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи в м. Кайсері та транспортні витрати на перевезення вантажу за маршрутом Кайсері, Туреччина п/п Рені, Одеська область, Україна були включені у митну вартість товару, що підтверджується відомостями, зазначеними у графі 17 "Заявлені декларантом складові митної вартості" рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000837/2 від 07.12.2023.
В рахунку на оплату №8 від 27.11.2023 вказаний номер транспортного засобу BX0571HI/BX9468XP.
В довідці про транспортні витрати ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" б/н від 28.11.2023 вказаний номер автомобіля ВХ0571HI/BX9468XP.
В графах 18, 21 митної декларації №23UA50050004347409 від 07.12.2023 вказаний BX0571HI / BX9468ХР, в графі 44 митної декларації №23UA50050004347409 від 07.12.2023 вказаний номер комерційного інвойсу (invoice) NOTAS2023000000355 від 28.11.2023.
Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що наявність у довідці про транспортні витрати ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" б/н від 28.11.2023 номеру транспортного засобу ВХ0571HI / BX9468XP, у якому перевозилися номер транспортного засобу товари, дозволяє співвіднести інформацію, зазначену в довідці про транспортні витрати ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" б/н від 28.11.2023, з інформацією, наявною в інших документах, поданих під час митного оформлення та, як наслідок, віднести вказану довідку до даної поставки документ, що підтверджує вартість транспортних.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного суду № 804/16553/14 від 31.05.2019 року, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що Такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Виходячи з переліку та змісту тих документів, що були надані декларантом одночасно з декларацією митному органу, суд вважає їх достатніми на підтвердження понесених позивачем витрат на транспортування товару.
Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Так, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі “Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).
За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.
З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 6778,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №87 від 28.02.2024 року (а.с.99).
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 6778,40 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів UA500500/2023/000837/2 від 07.12.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) UA500500/2023/001546 від 07.12.2023.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 6778,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ ВП 44005631).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА