Справа № 420/7077/24
23 вересня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови
04.03.2024 до суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів UA500500/2023/000837/2 від 07.12.2023;
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) UA500500/2023/001546 від 07.12.2023.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.03.2024 справа розподілена на суддю Корой С.М.
08.03.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови. Зазначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суддею одноособово та зобов'язано Одеську митницю надати до Одеського окружного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії №UA400040/2023/037520 від 13.11.2023, №UA206050/2023/013812 від 09.11.2023, № UA400040/2023/030873 від 18.09.2023.
13.03.2024 (вх.№ЕС/10468/24) від представника Одеської митниці до суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
25.03.2024 (вх.№ЕС/12160/24) представника Одеської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.
У зв'язку зі звільненням судді Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М. з посади, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, за результатами визначено головуючою суддею Скупінську О.В.
01.07.2024 ухвалою судді прийнято до провадження справу №420/7077/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови. Розпочато розгляд справи №420/7077/24 спочатку та залишено без руху позовну заяву з наданням строку на усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою та відомості про поштовий індекс позивача.
11.07.2024 до суду (вхід.№ЕП/11987/24) від представника позивача - адвоката Єршова Р.В., надійшло клопотання про часткове усунення недоліків на виконання ухвали від 01.07.2024 та щодо продовження строку для усунення недоліків, стосовно надання перекладу документів по справі.
16.07.2024 ухвалою судді клопотання представника позивача повернуто.
17.07.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача (вхід.№29028/24) про усунення недоліків на виконання ухвали від 01.07.2024.
Ухвалою судді від 22.07.2024 прийнято до розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, відкрито провадження у справі №420/7077/24.
06.08.2024 (вх.№ ЕС/32278/24) від представника Одеської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач вважає, що адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Разом із відзивом відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд приходить до такого.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany» (“Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal» (“Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА