23 вересня 2024 р. № 400/7435/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В., розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 що полягає у відмові у наданні позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та у призначення службового розслідування за фактом отриманого ним поранення; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 призначити службове розслідування за фактом отриманого ОСОБА_1 поранення та видати йому довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що до отримання поранення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 15.01.2023 в районі с. Водяне Донецької області позивач отримав поранення (контузію) при виконанні військового обов'язку. Позивача було оглянуто лікарем та направлено для проходження лікування у м. Покровськ. 17.06.2023 звернувся з листом про проведення службового розслідування за фактом отримання поранення, а також щодо видачі довідки про обставини травми. Позивач зазначене звернення проігнорував.
Відповідач надав відзив на позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що позивач під час проходження службу у НОМЕР_1 ні усно ні письмово не доповідав командиру підрозділу або начальнику медичної служби про своє поранення. Для лікування або обстеження до медичних закладів він не направлявся. Відомості про таке поранення у журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 відсутні. Як наслідок, до командування військової частини НОМЕР_1 від ОСОБА_1 , його безпосереднього командира або інших службових осіб військової частини не надходили рапорти або інші документи щодо необхідності призначення службового розслідування за фактом його поранення 15.01.2023. Також, відсутні медичні документи, з яких можливо об'єктивно встановити характер отриманих ОСОБА_2 поранень. Карта первинної медичної допомоги від 16.01.2024, таким документом вважитися не може, оскільки вона заповнюється зі слів військовослужбовця, якій звернувся до медичної служби. Підстав для видачі позивачу довідки про обставини травми військова частина не вбачає.
Суд розглянув справу 23.09.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до вимог передбачених ч.5 ст.262 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 в 2023 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
16.01.2023 ОСОБА_2 , перебуваючи на службі у с. Водяне Донецької області, звернувся до медичної служби з приводу отриманої контузії.
Військовослужбовцями медичної служби зафіксовано звернення ОСОБА_2 та відправлено його на евакуацію до медичного закладу у м. Покровськ Донецької області.
19.04.2024 військово-лікарська комісії видала довідку №2299 про те, що ОСОБА_1 внаслідок вибухової травми у вигляді цефалгічного та астеновегетативного синдрому з незначним порушенням функції.
На підставі ст.36-б, 75-в графи ІІ Розкладу хвороб визнаний обмежено придатним до військової служби.
В квітні 2023 ОСОБА_2 перевівся з військової частини НОМЕР_1 на інше місця служби до іншої військової частини.
01.08.2023 ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, з приводу невиплати йому додаткової винагороди за січень та лютий 2023 року, невидачі довідки про безпосередню участь у бойових діях на території Херсонської області у червні 2022 року та невидачі довідки про обставини травми, отриманої 15.01.2023.
30.09.2023 військової частиною НОМЕР_1 надано ОСОБА_1 відповідь про відмову у наданні довідки, оскільки у військовій частині відсутні відомості про його поранення.
Відповідно до ст.85 Дисциплінарного статут Збройних Сил України 85, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до п.1 розділу ІІ. Підстави призначення та предмет службового розслідування Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Таким чином, відповідно до Порядку, командування військової частини має повноваження на проведення службового розслідування не лише для за фактом правопорушення, а в інших випадках, а також за рапортом військовослужбовця. На саме таке розумінні цих норм Порядку, позиція Міністерства оборони України викладена на запити щодо публічної інформації (https://dostup.org.ua/request/proviediennia_sluzhbovogho_rozsl).
У будь-якому разі, у цьому випадку є спірна ситуація щодо отримання травми військовослужбовцем, є різні обставини на які вказує позивач та потребують перевірки (зокрема свідчення інших військовослужбовців), натомість відповідач у відповіді на звернення позивача від 01.08.2023 жодним чином не відреагував на його прохання службове розслідування.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку, службове розслідування може бути призначено та проведено на підставі звернення військовослужбовця, який вимагає такого розслідування, відповідно до абз.16 п.1 розділу ІІ. Порядку.
В цій частині позов належить задовольнити, визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення службового розслідування та зобов'язати відповідача призначити службове розслідування.
Щодо позовних вимог про видачу довідки про обставини травми за формою, визначеною додатком 5 до наказу №402, то суд вважає за необхідно зауважити, що відповідно до п.21.2 наказу причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення, встановлює ВЛК.
Відповідно до п.21.7 наказу №402, постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до п.2.18 наказу №402, показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Таким чином, по-перше, вимоги позивача про видачу довідки про обставини травми за формою, визначеною додатком 5 до наказу №402 до проведення службового розслідування відповідача про встановлення обставин отримання позивачем травми є передчасними, а по-друге, причинний зв'язок з захистом Батьківщини, тобто підстави видачі довідки за формою 5, встановлений не відповідач, а відповідна ВЛК.
За таких обставин в цій частині позов належить відмовити.
Позов задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення та не проведення службового розслідування за фактом отримання поранення ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести службове розслідування за фактом отримання військовослужбовцем цієї військової частини ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 15.01.2023 в районі с. Водяне Донецької області поранення (контузії).
4. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини в частині зобов'язання військову частини НОМЕР_1 видати довідки про обставини травми за формою визначеною додатком 5 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), - відмовити.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 23.09.2024