про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2024 р. справа № 400/8540/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доголовного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 54В, корп. 4, м. Миколаїв, 54056,
провизнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2024 р. № 75612304
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2024 року № 75612304.
Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2024 року № 75612304.
Позов надійшов до суду 10.09.2024 року (сформований в системі "Електронний суд" 09.09.2024 року), тобто через 1 місяць та 16 днів з моменту прийняття постанови від 23.07.2024 року, а отже з пропуском десятиденного строку, визначеного ст. 287 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До позовної заяви позивачем не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позивач у позові лише вказав, що перебуває у лавах ЗСУ, отже оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження отримано представником позивача під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а саме: 28.08.2024 року.
Суд не визнає зазначене поважною підставою пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду, так як на підтвердження того, що про винесення оскаржуваної постанови позивач дізнався через свого представника тільки 28.08.2024 року, позивачем (представником позивача) не додано до позову жодного доказу.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку та надати докази на підтвердження таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також як вбачається з позову, позивач вказав в якості відповідача головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Отже, позивачу, з урахуванням викладеного, необхідно визначитись із складом відповідачів та вказати відповідача, яким порушені права та інтереси позивача (відповідний орган державної виконавчої служби).
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", надавши копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Разом з тим, за змістом частин 1-2 ст. 132 КАС України, судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову, а також перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 і 22 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Аналогічний висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17, постанові Верховного Суду від 19.04.2021 року у справі № 580/2606/20.
Виходячи із змісту позовних вимог, правовідносини, що склалися у даній справі стосуються примусового виконання відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 року № Ф-17018-17У про стягнення заборгованості в сумі 37 788,74 грн.
Суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2024 року № 75612304, не входить до переліку пільг, що визначені статтями 12 і 22 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому спір у вказаній частині не можна вважати таким, що стосується соціального захисту позивача.
З позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Згідно Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3 028 грн.
Відтак, позивач мав сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 1 211,20 грн.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позов поданий за допомогою системи "Електронний суд", має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням коефіцієнту 0,8 розмір судового збору становить 968,96 грн.
Оскільки позивач не надав доказу сплати судового збору, позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 968,96 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку та надати докази на підтвердження таких підстав;
- позовну заяву для суду та відповідача, в якій вказати відповідача, яким порушені права та інтереси позивача (відповідний орган державної виконавчої служби);
- документ про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. О. Мороз