справа №380/19558/24
з питань забезпечення позову
23 вересня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) заяву ОСОБА_1 про забезпечення його адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник адвокат Півень О.М., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом від 18.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке оформлене протоколом № 11 від 15 серпня 2024 року, в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 ця позовна заява 20.09.2024 передана на розгляд судді Москалю Р.М.
Ухвалою від 23.04.2024 суд прийняв цю позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №380/19558/24.
ОСОБА_1 також подав заяву від 18.09.2024 про забезпечення позову шляхом заборони Личаківсько-Залізничному ОТЦКтаСП в особі його посадових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову служу під час мобілізації, на особливий період - до моменту набрання законної сили суду у цій справі.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 ця заява 20.09.2024 (п'ятниця) передана на розгляд судді Москалю Р.М. та розглядається на наступний робочий день - 23.09.2024.
Заявник наводить обставини та аргументи, аналогічні до вже розглянутої судом заяви від 09.09.2024 та повідомляє, що особисто 12.08.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 подав заяву та пакет документів для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має в шлюбі з ОСОБА_2 на утриманні чотирьох дітей, в т.ч. трьох синів дружини від її попереднього шлюбу; його сім'я має статус багатодітної. Шлюб позивача з ОСОБА_2 , зареєстровано 13.05.2022. Заявник стверджує, що ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , в березні 2022 року виїхав за межі України та ухиляється від виконання батьківських обов'язків, тому заявник добровільно взяв на себе обов'язок утримання неповнолітніх дітей його дружини, що виховуються однією сім'єю з рідним сином заявника ОСОБА_6 , він оплачує їх навчання, лікування, харчування, відпочинок.
02.09.2024р. ОСОБА_1 отримав поштою Повідомлення №13 від 15.08.2024 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , органу СБУ розвідувального органу України) розглянуто його та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу(за наявності) - пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За результатами розгляду повідомляється, що протоколом від 15 серпня 2024 р. №11 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що заявник підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: не підтверджено факт утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 . Роз'яснено, що рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку. Заявник стверджує, що без вжиття заходів забезпечення позову у разі задоволення описаної позовної заяви буде неможливо виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову та не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву ОСОБА_1 . Військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації. За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується в тому числі виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і по усталеній судовій практиці не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим. Тобто, у разі винесення такого наказу щодо заявника він набуде статусу військовослужбовця і будь-яке рішення за поданою позовною заявою не поновить його права на відстрочку, оскільки він вже перебуватиму на військовій службі і звільнення з неї буде врегульовано іншими нормами законодавства.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким:
статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо (1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю або (2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України).
При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Оцінюючи доводи заявника щодо бажаного для нього способу забезпечення майбутнього адміністративного позову суд керується такими мотивами:
попри те, що суд вже розглядав аналогічну за змістом про забезпечення позову ОСОБА_1 та відмовив у її задоволенні, заявник повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення аналогічного змісту. З огляду на це суд не бачить підстав відступати від раніше висловлених мотивів, що зводяться до такого:
ОСОБА_1 не додав до позовної заяви та заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви копії заяви від 12.08.2024 про надання йому відстрочки, а також доданих до неї документів відповідно до переліку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». За таких обставин суд не має можливості оцінити рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 №11 від 15.08.2024 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (згідно повідомлення, це рішення обґрунтоване тим, що заявник не підтвердив факт утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 ) на предмет очевидної протиправності. Оскільки на цій стадії заявник не навів ознак очевидної протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, суд не встановив підстав для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення №11 від 15.08.2024.
ОСОБА_1 також не надав суду належних та достатніх доказів того, що існує будь-яка загроза його охоронюваним законом правам та не назвав прав, які планує захищати у судовому порядку, адже призов особи на військову службу за мобілізацією є виконанням особою конституційного обов'язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а відстрочка від призову є відтермінуванням виконання цього обов'язку (за наявності визначених законом підстав), а не «правом» особи.
ОСОБА_1 не додав до заяви доказів того, що Личаківсько-Залізничний ОТЦКтаСП вживає заходів для призову заявника на військову службу за мобілізацією (напр., викликав повісткою для проходження ВЛК, для призову тощо), тому твердження ОСОБА_1 про те, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду за його майбутнім позовом є голослівними (нічим не підтвердженими).
Заявник покликається на «усталену судову практику», однак не наводить реквізитів будь-яких судових рішень, тому такий його аргумент є голослівним.
Більше того, рішення Личаківсько-Залізничного ОТЦКтаСП №11 від 15.08.2024 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не означає автоматичного призову заявника на військову службу та набуття ним статусу військовослужбовця. Набуттю заявником цього статусу передує низка юридично значимих дій/рішень, щонайменше (1) виклик до ТЦКтаСП, (2) проходження ВЛК та визнання особи придатною до проходження військової служби, (3) прийняття керівником ТЦКтаСП рішення про призов особи на військову службу з огляду на доцільність прийняття такого рішення (з урахуванням військово-облікової спеціальності особи, віку, стану здоров'я тощо) та скерування до військової частини, (4) прийняття командиром військової частини рішення про зарахування особи до списків особового складу.
Отже, заборона призову особи на військову службу можлива шляхом зупинення дії рішення про призов особи за мобілізацією - за умови, що таке буде прийняте.
За таких обставин забезпечення позову щодо рішення про відмову в наданні особі відстрочки шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_7 вчиняти дії щодо призову на військову службу в принципі не допускається на підставі норми пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України.
Отже, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
З огляду на висновок суду по суті заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову витрати на сплату судового збору за подання цієї заяви слід покласти на заявника.
Керуючись ст.ст. 132, 143, 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295 суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18.09.2024 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. 69893 19.09.2024).
Судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову відповідно до квитанції №8531-7752-6783-5316 від 18.09.2024, покласти на заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.
Суддя Москаль Р.М.