23 вересня 2024 рокусправа № 380/13052/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправною . відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оформлену листом від 18.12.2023 року № 33625- 35272/Г-52/8-1300/23, щодо застосування у 2023 році при призначенні мені пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020-2022 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити мені перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки (12236,71 гри.), відповідно до статей 27 та 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 04.08.2023 року (дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку та дати подачі заяви про призначення пенсії за віком), з урахуванням виплачених сум.
Позов обґрунтований тим, що з 27.10.2010 по 31.10.2010 позивачці було призначено пенсію за вислугу років, яка передбачена нормами Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII). У зв'язку з досягненням пенсійного віку на підставі заяви позивача з 04.08.2023 останній було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. На заяву позивача про перерахунок та виплату їй пенсії згідно із Законом №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки відповідач листом повідомив про відсутність правових підстав для застосування цього показника для обрахунку пенсії. Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за нормами Закону №1058-ІV є первинним призначенням такої пенсії в солідарній системі страхування. Тому при фактичному первинному призначенні пенсії за віком для обрахунку розміру пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-ІV (у цьому разі за 2020-2022 роки).
Ухвалою судді від 19 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Від Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший ним правомірно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки відповідно частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Також зазначив, що позивач помилково вважає, що йому було заново призначено пенсію за віком, оскільки фактично відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити у задоволенні позову.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 призначено з 27.10.2010 по 31.10.2010 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
Позивач звернулася до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою від 04.08.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач на підставі поданої заяви прийняв рішення, яким з 04.08.2023 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити з дня звернення за призначенням пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії 2020-2022 роки.
Листом відповідач повідомив позивачеві, що з 27.10.2010 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням норм Закону №1788-XII. Також у цьому листі зазначено, що з 04.08.2023 на підставі поданої ним заяви переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Крім того, вказано, що оскільки пенсія уже призначалась раніше, тому при переході на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014-2016 роки).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У ст.9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ст.10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 року (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються також із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у праві № 876/5312/17.
Суд встановив, що позивачу з 27.10.2010 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 4.08.2023.
Відтак, у цьому випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020-2022 роки, у зв'язку із чим дії відповідача є протиправними.
Тому, з огляду на викладене, а також з метою ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 04.08.2023 пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням проведених виплат.
Подібне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 року в справі №500/1216/23.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 04.08.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович