справа №380/19621/24
з питань забезпечення позову
23 вересня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника приватного малого підприємства “Експрес» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного малого підприємства “Експрес» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Приватне мале підприємство “Експрес» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області. Позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.09.2024 №ПШ057038.
Разом з позовною заявою представником приватного малого підприємства “Експрес» подано заяву про забезпечення позову (вхід. №70142), в якій просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом :
зупинення дії постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.09.2024 №ПШ057038 до набрання судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду цієї справи, законної сили.
В обґрунтування заяви зазначив, що примусове виконання оскаржуваної постанови може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно позивача тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користувався майном, яке належить позивачу на праві власності. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову, у випадку задоволення позову, усунення негативних наслідків для позивача буде ускладненим та потребуватиме докладання значних зусиль та витрат.
Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене та враховуючи достатність матеріалів справи для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи заяву представника заявника про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Як вказано вище, позивач просить суд зупинити дію постанови від 04.09.2024 №ПШ057038 про застосування адміністративно-господарського штрафу до набрання судовим рішенням законної сили.
При цьому позивач вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки, спричинені примусовим виконанням оскаржуваної постанови, буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, вимога позивача про вжиття обраного ним заходу забезпечення позову обумовлена можливим примусовим виконанням оскаржуваної постанови, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Представником заявника не надано до суду доказів на підтвердження того, що на даний час постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ057038 від 04 вересня 2024 року подана стягувачем до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та доказів винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної постанови, не надано доказів вчинення державним виконавцем будь-яких заходів, спрямованих на примусове виконання оскаржуваної у цій справі постанови.
Суду не надано підтверджень на обґрунтування припущень, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Щодо доводів представника про протиправність оскаржуваної постанови суд зазначає, що при наданні оцінки обґрунтованості заяви про забезпечення позову суд не досліджує документи, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
Протиправність чи правомірність постанови підлягає встановленню судом за наслідками розгляду та вирішення адміністративного позову по суті заявлених позовних вимог.
Відтак, виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, станом на час винесення даної ухвали, беручи до уваги відсутність обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 154, 241-243, 248, 294 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні заяви представника приватного малого підприємства “Експрес» про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гулкевич І.З.