про зупинення провадження у справі
№ 380/13847/24
20 вересня 2024 р.
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Борисенка, 7; ЄДРПОУ: 21084076), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.05.2024 №913040140984 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.05.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.05.2024.
Ухвалою від 03.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до таких висновків.
Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов'язкове і факультативне. Факультативне зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли суд має право зупинити провадження у провадженні з урахуванням обставин справи та позицій сторін. Факультативними є підстави, передбачені ч. 2 ст. 236 КАС України.
Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Адміністративно-процесуальне законодавство України не містить дефініції терміну «подібні правовідносини».
Тлумачення визначення «подібності правовідносин» міститься, зокрема, у ряді постанов Верховного Суду, а саме: від 13.02.2019 у справі № 802/3999/15-а, від 03.07.2019 у справі № 826/27404/15, від 22.12.2022 у справі №540/461/21 від 18.01.2023 у справі №600/1549/21-а тощо.
За змістом вказаних постанов подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Предметом спору у справі, що розглядається, є рішення про відмову у переведенні позивача, якому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 Перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.05.2024.
Судом встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, що на розгляді Верховного Суду перебуває адміністративна справа №300/5450/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 за наслідками перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Хомич Іван Олександрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком за №914190199054 від 17.03.2023 і зобов'язання призначити і виплачувати пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 09.03.2023.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.04.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 09.07.2024 вказану справу передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
Як підставу для передачі справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду колегія суддів зазначила, що спір у вказаній справі виник у зв'язку з відмовою територіального органу Пенсійного фонду України призначити позивачці пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 09.03.2023, яка була обґрунтована тим, що позивачка вже отримує пенсію за віком, яку було призначено на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону №1788-XII. Оцінюючи доводи касаційної скарги про перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів встановила, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.
Так, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших дійшов висновку про наявність в позивачів, яким було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до статті 26 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Таких висновків Верховний Суд дійшов, пославшись на те, що позивачам в зазначених справах була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вони звернулися вперше.
Водночас у постановах від 18.04.2018 у справі №753/8128/16-а, від 17.05.2021 у справі №185/1473/17, які були ухвалені у справах правовідносини в яких є подібними до тих, що склалися у справах №336/7438/16-а, №334/917/17 та у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов протилежного висновку та зазначив, що статтею 13 Закону № 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку, у зв'язку з чим Верховний Суд констатував, що фактично в зазначених справах подані позивачами до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду України заяви стосувались призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, а тому така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з відповідною заявою.
Колегія суддів вважає, що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Такий вид пенсії призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умова відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Ухвалою від 12.08.2024 призначено справу до розгляду судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд приходить до висновку, що спірні правовідносини, які є предметом розгляду у адміністративній справі №380/13847/24, є подібними до правовідносин у справі №300/5450/23, оскільки спірним питанням є також наявність у позивача, якому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 Перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Консультативна рада європейських суддів зазначила, що однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність (пункт 1 Висновку № 20 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі судів у забезпеченні єдності застосування закону від 10 листопада 2017 року).
У свою чергу, Венеціанська комісія зауважила, що "у системі забезпечення незалежності суддів вищі суди забезпечують єдність судової практики на всій території країни через свої рішення по окремих справах (пункт 71 Доповіді Венеціанської комісії "Європейські стандарти в сфері судочинства систематичний огляд" (Висновок від 3 жовтня 2008 року № CDL-JD (2008)002). Незалежність у структурі судової системи; Доповідь Венеціанської комісії щодо незалежності судової системи: незалежність суду (Висновок від 16 березня 2010 року № CDL-AD (2010)004).
Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12, пункт 123), згідно з якою забезпечуючи юридичну визначеність суд гарантує дотримання принципу ефективного здійснення правосуддя.
Враховуючи заявлені позивачем вимоги по даній справі, неоднакові на час розгляду даної справи підходи суду касаційної інстанції під час вирішення питання щодо того, чи наявне право у пенсіонера, якому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 Перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після досягнення відповідного пенсійного віку, суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи є об'єктивно неможливим до прийняття рішення Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду за наслідками розгляду касаційної скарги у межах справи №300/5450/23, тому провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії підлягає зупиненню.
Керуючись ст. ст. 236, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
зупинити провадження у справі №380/13847/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили постановою Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №300/5450/23.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.
Суддя Чаплик І.Д.